Освітній простір

Новини професійної (професійно-технічної) освіти

За ініціативи Президента України та підтримки Прем’єр-міністра України у сфері освіти розпочато широкомасштабний план модернізації професійної (професійно-технічної) освіти. Про це повідомив т.в.о. Міністра освіти і науки України Сергій Шкарлет під час брифінгу представників Уряду 2 вересня 2020 року.

«Напрацьовано певні кроки та засади на основі концепції модернізації професійної освіти щодо формату і плану модернізації. Зміни дійсно давно назріли, враховуючи, що за останні десятиліття престижність професійної освіти в суспільстві знижувалася. Адже, лише у 6% закладів було оновлено навчальну та соціальну інфраструктури із залученням інвестицій», – зазначив Сергій Шкарлет.

До негативних чинників відноситься невідповідність між попитом і пропозицією, якістю підготовки кадрів і потребами ринку праці у професійних кваліфікаціях; недосконалість системи професійної орієнтації та кар’єрного консультування молоді і дорослих.

Т.в.о. Міністра звернув увагу на те, що наразі керівний та викладацький склад повністю готові до змін та покращення якості професійної освіти України.

«Мета модернізації професійної (професійно-технічної) освіти, – створення ефективної системи освіти та навчання, яка стане основою економічного зростання держави, складовою сталого розвитку суспільства, запорукою професійної самореалізації та безперервного професійного розвитку особистості упродовж життя відповідно до її інтересів та потреб економіки України», – повідомив Сергій Шкарлет.

За його словами, кінцевий результат модернізації – вмотивовані активні здобувачі кваліфікацій, які прагнуть безперервного професійного розвитку, самореалізації та кар’єрного зростання.

План модернізації передбачає:

1.    Створення ефективної системи управління та фінансування;

2.    Забезпечення відповідності змісту і якості професійної освіти потребам ринку праці;

3.    Розвиток партнерства в сфері профосвіти;

4.    Популяризація профосвіти.

Також у план модернізації закладено базові законодавчі основи:

·        Закону України «Про освіту»;

·        цілі 4 «Якісна освіта» Цілей сталого розвитку до 2030 року (забезпечення доступності професійної освіти);

·        статті 432 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, щодо співробітництва у галузі професійної освіти та навчання, підвищення кваліфікації впродовж трудової діяльності/життя;

·        Угоди між Урядом України та Європейською Комісією про фінансування заходу «EU4Skills: Кращі навички для сучасної України»;

·        Концепції реалізації державної політики у сфері професійної (професійно-технічної) освіти «Сучасна професійна (професійно-технічна) освіта» на період до 2027 року».

Окрім того, т.в.о. Міністра Сергій Шкарлет відповів на питання журналістів стосовно впровадження системи дуальної освіти.

«Уже третій рік поспіль впроваджується дуальна освіта в Україні. Положення дуальної освіти більш за все підходять закладам професійної освіти. Це означає збільшення практичної підготовки слухачів, студентів, учнів, а саме: 70% – це практична підготовка, 30% – теоретична. У минулому 2019/2020 навчальному році за програмою дуальної освіти було підготовлено майже 12,5 тис випускників у 393 закладах освіти у кооперації з промисловими та іншими підприємствами», – сказав Сергій Шкарлет.

Стаття про мову в законі "Про освіту"

Найбільше дискусії під час нинішнього обговорення закону “Про освіту” викликала стаття 7 цього документу – “Про мову освіти”.

Результат цих узгоджень під стенограму зачитав нардеп Костянтин Юсоввід фракції “Блок Петра Порошенка”. Редакція цієї статті така:

1. Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. Держава гарантує кожному громадянину України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях (дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої), а також позашкільної та післядипломної освіти державною мовою в державних і комунальних закладах.

Особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на навчання в комунальних закладах для здобуття дошкільної, початкової освіти поряд з державною мовою, мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується через окремі класи (групи) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд з державною мовою, що створюється відповідно до законодавства і не поширюється на класи, групи з навчанням українською мовою.

Особам, які належать до корінних народів України, гарантується право на навчання в комунальних закладах дошкільної і загальної середньої освіти, поряд з державною мовою, мовою відповідного корінного народу. Це право реалізується через окремі класи (групи), з навчанням мовою відповідного корінного народу України поряд з державною мовою, що створюється відповідно до законодавства і не поширюється на класи (групи) з навчанням українською мовою.

Особам, які належить до корінних народів, національних меншин України,гарантується право на вивчення мови відповідного корінного народу, чи відповідної національної меншини в комунальних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства.

Особам з порушенням слуху забезпечується право на навчання жестовою мовою та на вивчення української жестової мови.

2. Закладам освіти забезпечується обов’язкове вивчення державної мови.Зокрема, у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням державної мови.

Особам, які належать до корінних народів, національних меншин, іноземцям та особам без громадянства створюються належні умови для вивчення державної мови.

3. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської мови, у державних і комунальних закладах освіти.

4. У закладах освіти відповідно до освітньої програми можуть викладатись одна або декілька дисциплін двома та більше мовами – державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.

5. За бажанням здобувачів професійної та вищої освіти заклади освіти створюють можливості для вивчення ними мови корінного народу, національної меншини як окремої дисципліни.

6. Держава сприяє створенню та функціонуванню закладів освіти за кордоном, в яких здійснюється навчання українською мовою, або вивчається українська мова.

7. Особливості використання мов в окремих видах та рівнях освіти визначаються спеціальними законами.

Також вносяться зміни до прикінцевих положень. Там має бути вказано таке:

“Встановити, що особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим законом з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою”.

Як відомо, Верховна Рада ухвалила законопроект “Про освіту” в другому читанні. За відповідне рішення проголосували 255 депутатів.

Чимало правок до законопроекту народні депутати вносили “з голосу”. Зокрема, депутати вирішили відновити норму, проголосовану в першому читанні, щодо мінімального розміру заробітної платні вчителів – вона має скласти 3 мінімальні заробітні платні, тобто 9600 гривень (станом на зараз мінімальна заробітна платня складає 3200 гривень).

Цей закон є рамковим законом, попередній закон “Про освіту” був прийнятий у 1991 році.

Він запроваджує 12-річне компетентнісне навчання, починаючи з 2018 року. Ті діти, які підуть у перший клас 1 вересня 2018 року, будуть навчатися 12 років.

Для всіх інших школярів тривалість навчання залишиться незмінною – 11 років.

Збільшення років навчання потрібне для переходу від нинішньої школи знань – до школи, де навчають використовувати ці знання на практиці (компетентнісне навчання).

Школа буде розділена на початкову (1–4 класи), базову (5–9) та профільну(10–12 класи). Нова старша профільна школа матиме ліцеї академічного та професійного спрямування.

Закон надає більше автономії школам. Директор школи буде обиратися на конкурсі та призначатися терміном на 6 років з правом переобрання ще на один термін. Саме директор призначатиме собі заступників та прийматиме на роботу вчителів.

Закон скасовує атестацію шкіл та інспекції управлінь освіти. Натомість передбачає іншу модель контролю за якістю освіти – створюється Державна служба якості освіти, яка проводитиме інституційний аудит шкіл. Це – єдиний плановий захід державного нагляду (контролю) над школою, який буде відбуватися один раз на 10 років.

Головна мета такого аудиту – надати школі рекомендації щодо покращення навчального процесу.

Закон дає багато можливостей підвищувати свою кваліфікацію вчителям – педагог має сам визначити, коли та де проходити підвищення кваліфікації.

Закон лише говорить, що це має бути щорічно, і загальна кількість годин на таке підвищення кваліфікації упродовж 5 років має бути не менше 150 годин.

Крім того, запроваджується добровільна сертифікація вчителів, після проходження якої вони можуть отримати 20% надбавку до посадового окладу. І загалом заробітна платня вчителів зросте. Її мінімальний розмір має скласти 3 мінімальні заробітні платні – тобто 9600 гривень (станом на зараз мінімальна заробітна платня складає 3200 гривень).

Закон дозволяє вчителям працювати за розробленими ними освітніми програмами або використовувати типову, що дає МОН, – усе залежить від готовності вчителя включатися до цього процесу.

Держава ж визначає очікувані результати на кожному етапі навчання учня (після кожного року навчання), а шлях досягнення цих результатів педагог може обирати сам, виходячи з талантів та потреб дітей.

Закон також передбачає прозорість шкільних фінансів – навчальні заклади муситимуть публікувати всю інформацію про свої надходження на сайті школи чи засновника. Відтак батьки, вчителі та всі інші зацікавлені особи зможуть стежити за правильністю використання грошей.

“Нова Українська Школа”

Закон «Про освіту» прийнято – «ЗА» проголосували 255 депутатів

 05-09-17, 18:34 /  КАТЕГОРІЯ: НОВИНИ

255 народних депутатів України у другому читанні підтримали новий Закон «Про освіту». Голосування відбулося сьогодні, 5 вересня 2017 року, у Верховній Раді України.

«Цей Закон – базовий, його прийняття розблоковує можливості для подальшого реформування сфери освіти, прийняття Законів «Про загальну середню освіту», «Про професійну освіту», «Про освіту дорослих», також депутати муситимуть розглянути зміни до Закону «Про вищу освіту». Потрібно розуміти, що прийнятий сьогодні документ – це шанс для нашої системи освіти до змін, адже без нових можливостей, закладених в закон, розвиток був би неможливий. Однак, попереду багато копіткої роботи. Найважливіші механізми, такі як, наприклад, незалежна сертифікація для вчителів, потребують прийняття ще багатьох актів, в яких чітко будуть виписувати ці процедури. Ми маємо їх створити, це важка, але приємна робота – наш внесок в українську освіту та розвиток держави загалом», – зазначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Найбільше новий Закон потрібен для впровадження масштабної реформи середньої освіти Нова українська школа.

Так, відповідно до сучасних тенденцій у Європі та світі, законопроект передбачає три форми здобуття освіти: формальну (офіційне підвищення рівня освіти), неформальну (підвищення рівня поза офіційною системою підвищення кваліфікації – тренінги, гуртки, курси) та інформальну (самоосвіта).

Документ також пропонує фундаментально новий підхід до розвитку вчителя та його педагогічної свободи. Зокрема, Закон формулює такі нові засади підвищення кваліфікації вчителів:

- загальна кількість годин на підвищення кваліфікації упродовж 5 років буде не менше 150 годин. При цьому вчитель має самостійно вирішити, яку кількість годин з цього обсягу він використовуватиме для навчання щорічно. 

- педагог сам вирішує, де підвищувати кваліфікацію. 
- держава з коштів спеціальної освітньої субвенції, а також місцеві органи оплачують підвищення кваліфікації для вчителів, навіть якщо педагоги обирають платні курси.

Закон також стимулює педагогів оволодівати новими методиками навчання через зовнішню незалежну сертифікацію. Вчителі, що її пройшли, отримають додаткову надбавку до заробітної плати – 20%.

На зміну старій парадигмі, коли за пострадянською традицією зміст освіти визначався Міністерством, пропонується сучасна європейська модель, за якої Уряд (Міністерство) затверджуватиме стандарти освіти, а заклади освіти розроблятимуть освітні програми, що мають гарантувати виконання освітніх стандартів. У випадках, коли документ про освіту має видаватися державою, освітні програми проходитимуть акредитацію.

Місцеві органи влади позбавляться права контролювати освітній процес, у їхніх повноваженнях залишиться виключно створення відповідного освітнього середовища. При цьому на базі Державної інспекції навчальних закладів буде створено незалежний орган – Агентство забезпечення якості освіти, до повноважень якого належатимуть питання акредитації освітніх закладів (крім вищої освіти). Регіональні підрозділи Агентства, що будуть абсолютно незалежними, забезпечуватимуть фахове інспектування закладів освіти.

ЗАКОН ПРО ОСВІТУ, ЛІЛІЯ ГРИНЕВИЧ, МІНІСТР ОСВІТИ І НАУКИ

Атестаційний процес у 2017-2018 навчальному році в датах

Хід атестаційного процесу умовно можна поділити на два семестри — на півріччя навчального року.

Перше півріччя 2017/2018 навчального року

До 20вересня — створити атестаційну комісію Для цього керівник навчального закладу видає наказ, яким: створює атестаційну комісію затверджує склад комісії. Атестаційна комісія діє один рік — до формування її нового складу. Персональний склад комісії протягом року може змінюватися. Зауважте! До складу комісії можна включити не лише працівників навчального закладу, а й представників наукових та інших установ, організацій, об’єднань громадян (за згодою).

До 10 жовтня — подати всі документи Керівник навчального закладу має подати атестаційній комісії список педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації. У списку зазначають також: результати попередньої атестації строки проходження працівниками підвищення кваліфікації. У цей самий строк атестаційна комісія приймає заяви від педагогічних працівників про: позачергову атестацію перенесення строку атестації. Зауважте! Підстав для позачергової атестації дві: заява працівника подання керівника чи педагогічної ради навчального закладу.

До 20 жовтня — затвердити списки та графік роботи Атестаційна комісія має провести своє перше засідання, розглянувши питання щодо: затвердження: а) списків педпрацівників, які атестуються б) графіка роботи атестаційної комісії ухвалення рішення про перенесення строку чергової атестації (хоча можна й в інші строки) тощо. Педагогічних працівників обов’язково ознайомлюють із графіком проведення атестації під підпис.

Друге півріччя 2017/2018 навчального року

До 1 березня — подати характеристики діяльності педагогів Керівник навчального закладу має надати атестаційній комісії характеристики діяльності педагогічних працівників у міжатестаційний період. За 10 днів — не пізніше! — до власне атестації педагогічного працівника ознайомлюють із характеристикою.

До 15 березня — вивчення професійної діяльності педпрацівника Згідно з затвердженим графіком роботи атестаційна комісія вивчити педагогічну діяльність працівників, які атестуються.

До 1 квітня — завершити роботу атестаційної комісії Атестаційна комісія навчального закладу вчасно завершує вивчення професійної діяльності осіб, які атестуються, та оформлює атестаційні листи. Якщо щодо педагогічного працівника ухвалили позитивне рішення, то протягом 5 днів після підсумкового засідання атестаційної комісії керівник навчального закладу видає наказ про присвоєння кваліфікаційних категорій (встановлення тарифних розрядів). У триденний строк наказ: доводять до відома педагогічних працівників під підпис подають копію в бухгалтерію для нарахування заробітної плати.

Джерело: https://www.pedrada.com.ua/article/1398-atestatsya-pedagogv-shcho-de-koli?ustp=F&utm_source=letterNews&utm_medium=letter&utm_campaign=letterNews_rnvp_050917