Translate

Творча лабораторія педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти

Доповідь на відеконференції викладачів іноземної мови викладача ДНЗ "Багатопрофільний центр професійно-технічної освіти" Шереметьєвої К.О.
Доповідь на відеоконференцію викладача іноземної мови ДНЗ "Запорізький правобережний професійний ліцей" Швецової В.С.
Збірник тез доповідей Інтернет-конференції викладачів української мови та літератури експертної творчої групи "Берегиня"
Методичні рекомендації екпертної творчої групи викладачів української мови та літератури м. Запоріжжя
Методичний альманах екпертної творчої групи викладачів історії м. Запоріжжя та м. Токмака
Методичний збірник експертної творчої групи викладачів зарубіжної літератури м. Запоріжжя
Методичний збірник експертної творчої групи викладачів іноземної мови м. Запоріжжя
Методична розробка уроку з предмета "Зарубіжна література" викладача ДНЗ "Запорізький ПТКЛ" Чигілейчик Ж.М.
Збірник доповідей учасників ІІ науково-практичної конференції "Україна очима молоді"
Методична розробка відкритого уроку з англійської мови викладача ДНЗ "Мелітопольський багатопрофільний центр професійно-технічної освіти" Родіної І.О. на тему "Проблеми навколишнього середовища"
Інформаційні матеріали щодо використання таксономії Блума в практичній діяльності викладачів іноземної мови ПТНЗ
Методична розробка уроку з предмета "Зарубіжна література" викладача ДНЗ "Запорізький ПБЛ" Чигілейчик Ж.М, на тему "Творчість О. Блока - вершина російського символізму"
Методична розробка відкритого уроку з англійської мови на тему "Спорт у нашому житті" викладача ДНЗ "Запорізький ЦПТОВТ" Романій Е.П.
Методичний альманах з досвіду роботи експертної творчої групи викладачів історії м. Запоріжжя
Методичні рекомендації експертної творчої групи викладачів української мови та літератури м. Мелітополя
Сценарій позакласного заходу на тему: "Життя та творчість Марини Цвєтаєвої" викладача ДНЗ "Запорізький професійний будівельний ліцей" Чигілейчик Ж.М.
Методична розробка відкритого уроку викладача зарубіжної літератури ДНЗ « Михайлівське вище професійне училище» Калюжної Т.В. на тему: «Ернест Хемінгуей. Повість «Старий і море». Філософсько – символічний зміст твору»

Альманах експертної творчої групи викладачів історії м. Запоріжжя та Токмака
Конспект відкритого уроку викладача української мови та літератури ДНЗ "Мелітопольський торгово-професійний ліцей" Кардашової Н.Г.




Методична розробка відкритого уроку викладача історії ДНЗ «Мелітопольський професійний аграрний ліцей» Михайлової Н.В.

Тема: Украина в Первой Мировой войне. Начало украинской революции.
Цель: систематизировать и обобщить изученный материал по теме, проверить степень усвоения практической части и умение использовать ее.  Развивать логическое мышление,  умение сопоставлять факты, анализировать их, прогнозировать развитие событий.  Воспитывать чувство патриотизма, развивать историческое мировоззрение
Форма урока: брейн - ринг.
Метод: интерактивный, частично – поисковый, исследовательский, театрально – постановочный.
Оборудование: красный и зеленый столы, сигнальные фонари, проектор, мультимедийная доска, компьютер, презентации к уроку.
                                                           
ХОД УРОКА

І. Организационный момент.
Вступительное слово учителя.
Здравствуйте дорогие друзья! Рада приветствовать вас в нашем  брейн – клубе любителей истории , интеллектуальных игр, всех кто ищет и находит, кто стремится познать истину.
II. Актуализация опорных знаний.
Тему и цель нашего урока я бы хотела, чтобы вы определили сами,  после того, как посмотрите сценку.
Внимание на сцену.
    Слышны взрывы. На сцену выходит девушка в украинском костюме.
Девушка.   Не можу дихати, молюсь за Україну,
                   Вона горить, палає у вогні.
                   Коханий захищає Батьківщину,
                   Чекати залишається мені.
                   Небесний Отче, я молюсь і плачу,
                   Як вогник віри в серці зберегти,
                   Коли країною кінь чорний скаче,
                   Допоможи, молю,перемогти!
Выходит мать – Украина.
                   О, не гаси, о не гаси,благаю.
                   О вітре любий,допоможи мені,
                   Ти живий і цілий світ перед тобою.
                   Лети мерщій на поле, до Дніпра –
                   Мене прошу нещасну пожалій.
                   Хоч ти, о вітер, вітре мій, о подивись,
                   Збагни, в крові мої всі руки,
                   Промокла вся, замерзла.
                   Скільки раз зривалася і падала я з кручі,
                   І в розпачі,щоб вогник не погас,
                   Чеплялася за терен я колючий,
                      Підводилась і знову йшла і йшла:-
                      Не чула ніч, не бачила дороги,
                      Ні диких псів, що кидались під ноги
                      Ні жур, що ліце моє сікла
                      Не чула я , не бачила нічого,
                      Бо іншої не відала мети,
                      Як вогник цей незгасний донести - ,і – донесла…
Выходит четыре украинских хлопца.
       Первый.Україно, дай волі напитись,
                     Волі вольної наче хміль.
      Второй. Правді в вічі , дай подивитись,
                     Там де правда, там смуток і біль.
      Третий. Україна, в тобі стільки сили,
                    Стільки мужності і снаги,
  Четвертый. Розправляють по вітру крила ,
       Все.     Синьожовті твої прапори.
Мать – Украина. Не згуби в своїм серці людину,
                             Світу правди неси полум’я ,
                             Не цурайся,люби Україну,
                             Бережи своє чесне ім’я.        
Итак, назовите ребята тему урока и его цель.                          
В брейн – ринге на тему «Украина в Первой мировой войне. Начало украинской революции» принимают участие учащиеся группы 10 .
III. Выполнение заданий обобщающего и систематизирующего характера, вырабатывающих обобщенные понятийные знания на основе обобщения фактов, явлений. Проведение игр
Прошу познакомиться с правилами игры:
1.     Жеребьевка выявила группы соперников. (2 команды)
2.     Капитаны представляют команды( Названия умная сова, мудрая змея)
3.      Побеждает команда, которая набирает большее количество баллов (1 балл за каждый правильный ответ).
4.     Капитан оценивает каждого игрока. Вручает символические медали: «Мистер эрудит», « Самый полезный игрок команды».
5.     На обдумывание командам предлагается 30 секунд. Ответ засчитывается только после нажатия кнопки, в противном случае фальшстар – переход хода к другой команде. Отвечать только после слова ВРЕМЯ.
6.     Игра состоит из 2 полуфиналов, игры капитанов и финала.
Итак, поехали…
ПЕРВЫЙ ПОЛУФИНАЛ
Игра «СЛОЖИ СЛОВО». После войны и революции буквы в словах от страха разбежались.
Ваша задача, из набора букв ,сложить слово и познакомить нас с его значением.

Навой
Война
Ворециялю
Революция
Венйстныйтро юзсо
Тройственный союз
Тратетнейли
Нейтралитет
Верунисал
Универсал
Анантат
Антанта
Тазмлирими
Милитаризм
Работники архива того времени обращаются к вам ,ребята, за помощью, дело в том, что во время войны к ним попали снаряды, разворотили все, исторические источники перемешались и невозможно восстановить даты и события. Ваша задача воссоздать в правильной последовательности даты и события.


1.      1 августа 1914                а)второй Универсал
2.      Май-июнь 1916              б) Галицкая битва
3.      3 июля 1917                   в) начало Первой Мировой войны
4.      Август-сентябрь 1914   г)Брусиловский прорыв
5.      27 февраля 1917           д) установление власти большевиков в Харькове
6.      9 марта 1915                  е) февральская демократическая революция в России
7.      8-10 декабря 1917         ж) капитуляция австро –венгерского гарнизона крепости   
8.      Перемишль.

          ( Правильный ответ)

1.      1 августа 1914               начало Первой Мировой войны

2.      Май-июнь 1916           Брусиловский прорыв  
3.      3 июля 1917                   Второй Универсал
4.      Август-сентябрь 1914   Галицкая битва
5.      27 февраля 1917           Февральская демократическая революция в России
6.      9 марта 1915                 капитуляция австро-венгерского гарнизона крепости Перемишль.
7.      8-10 декабря 1917             установление власти большевиков в Харькове.

ВТОРОЙ ПОЛУФИНАЛ                                                          
                               
Чтобы враг не мог получить достоверную информацию, шифровальщики зашифровали организации. Ваша задача- дать расшифровку и цель организации.
УЦР
Украинская Центральная Рада -  общеукраинский общественно - политический центр, цель которого возглавить массовое народное движение. Инициаторами образования были украинские самостийныки и ТУПовцы.

УСС
Украинские сечевые стрельцы. Цель – независимость Украины.

СОУ
Союз освобождения Украины. Цель – провозглашение самостоятельной и соборной Украины.

ГУР
Главная украинская рада. Антироссийская позиция.

ОУР
Общая украинская рада. Идея украинской государственности.

УСДРП
Украинская социалдемократическая рабочая партия . Осуждали Первую Мировую войну, поддерживали большевиков.

ТУП
Товарищество украинских поступовцев.  Цель-автономия Украины в составе перестроенного на федеративных засадах Российского государства.

ПОМОГИТЕ РАЗОБРАТЬСЯ : ЛИЧНОСТЬ В ИСТОРИИ.( на экране вы видите фотографии украинских деятелей .Ваша задача по фото определить личность, его вклад в историю.)
А. Брусилов. ,А. Шептицкий, М. Грушевский, К. Левицкий, В. Винниченко, Д. Донцов.
Игра капитанов.
1.      Во время первой Мировой войны впервые появился и развивался украинский желто синий флаг. Где это произошло, при каких обстоятельствах, когда?
2.      Укажите, какое утверждение есть правильным. Выберите 1 из 4 вариантов ответа:
А) Провозглашение Четвертого Универсала состоялось в момент кульминации украинского национального движения;
Б) Провозглашение Четвертого Универсала состоялось в момент экономического и политического кризиса а также войны с советской Россией;
В) Провозглашение Четвертого Универсала ослабило позиции УЦР и привело к ее поражению;
г)Большевики захватив власть в Киеве 26.01.1918. возобновили власть УЦР.

3.      Какое событие периода национально – демократической революции нашло отображение в стихотворении П. Тычины « Памяті тридцяти»

На  Аскольдовій могилі
Поховали їх -
Тридцять мучнів українців,
Славних, молодих.
На Аскольдовій могилі Український цвіт
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.

4.      Прослушайте внимательно текст и дайте ответ - с какого документа эти слова?

« Народе український! Народе селян, робітників, трудящого люду!
Волею своєю ти поставив нас, Українську Центральну Раду ,на сторожі прав і вольностей Української землі.
… Хай Україна буде вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючись з державою Російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок її влад на Вкраїні дають вибрані вселюдським, рівним, прямим і тайним голосуванням Всенародні Українські Збори (Сейм). Всі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Вкраїні, мають право видавати тільки наші Українські збори.»

5.      22 апреля 1915 года вблизи бельгийского провинциального городка немецкое командование впервые использовало против англичан новый вид оружия. Атака продолжалась 5 минут. 15 тысяч солдат прекратили сопротивление. Из них 5 тысяч погибло.
О каком городе идет речь и виде оружия?
ФИНАЛ.
1.      В сентябре 1916 года англичане впервые использовали технику, которая произвела в начале больше психологический эффект ,чем военный. Габариты этого военного чуда и технические данные следующие : высота : - 2.5 м, длинна – 8, 1 м, ширина – 4,1 м, средняя скорость – 3,7 км/ч.
Что это за изобретение?

2.      Укажите территорию, на какой начал формироваться Легион УСС?
  А) в России с военнопленных галичан;
Б) в Австро – Венгрии с местных украинцев на добровольных началах;
В) Австро – Венгрии с раненых украинцев Российской империи.

3. Дайте ответ (необходимое подчеркните)
Украинские земли перед Первой Мировой войной входили в состав
А) Российской империи;
Б) Австро – Венгерской империи;
В) Российской и Австро – Венгерской империй.

4.Установите хронологическую последовательность
А) битва за гору Маковка;
Б) Брусиловский прорыв;
В) Галицкая битва.

5.Подберите факты, какие касаются биографии М. Грушевского
А) автор труда «История Украины – Руси»;
Б) был сослан в Симбирск;
В) 1920г. Вернулся из эмиграции в Украину;
Г) Голова украинской Центральной Рады.

6.Завершите предложение. Четвертый Универсал провозглашал:
А) автономию Украины;
Б) образование УНР;
В) независимость Украины.

7.Обозначьте событие ,которое состоялось раньше:
а) Провозглашение УНР;
б) Образование ЦР;
в) независимость Украины.
IV. Формулирование выводов по изученному материалу.
8. На какие особенности вероисповедания украинцев указывает поэтесса Лина Костенко?

Не визнають тут Зевса і Паллади,
Тут сповідають люди на Дніпрі
Високий культ астральної тріади:
Культ Місяця, культ Сонця,культ Зорі.
Звуть молодого місяця і князем
У них дівчина сходить як зоря.
Шанують предків. А зберуться разом -
У них тут пам'ять замість вівтаря.
Згадають рід до самого коліна,
В них рід як Бог, у нього сонця лик
Вони з вогню, у них душа нетлінна,
У них і серп, як місяць -  молодик.
У них зірчаті пряники жертовні,
Вони без маку не спечуть коржа.
Тут і діжа в них, наче місяць вповні,
 У них і місяць сходить як діжа,
Їм їхній Бог біди не заподіє
Богинь нема сварливих і гризьких.
Бо тут Боги – як втілення надії,
А на Олімпі – пристрастей людських.

9. Чему способствовала Первая Мировая война?
 V.Оценка результатов урока. Подведение итогов игры.
VI. Подведение итогов. Определение победителей. Оценивание.
VII. Задание на дом.




Методична розробка відкритого уроку викладача української літератури ДНЗ "Запорізьке ВІПН" Кравець О.В.

Тема. «Лише сильним дано право на безсмертя...» О. Довженко 
Мета:
Навчальна: розкрити велич життя О. Довженка; висвітлити багатогранність його таланту, творчого пошуку.
Розвивальна: стимулювати учнів до праці над собою на прикладах із творів Олександра Довженка, формувати вміння працювати із довідковою літературою, використовувати краєзнавчий матеріал;
Виховна: виховувати почуття патріотизму, національної гідності, любов до рідної землі.
Тип уроку: урок формування знань, умінь та навичок.
Форма уроку: урок - віртуальний музей
Форма організації навчання: групова
Випереджувальне завдання.  Представники дослідницьких  груп проводять віртуальні екскурсії на теми:
І група –«Людина повинна завжди пам’ятати, звідки вона пішла в життя...» О. Довженко;
ІІ група – О. Довженко і кінематограф;
ІІІ група – Кіноповість «Україна в огні» - «Довженкова Голгофа»
Обладнання: комп’ютер, мультимедійний проектор, екран, презентації , виставка творів О. Довженка, уривки з кінофільму «Незабутнє», «О. Довженко. Щоденник»;  епіграфи до уроку




Я син свого часу 
і весь належу сучасникам своїм…
Олександр Довженко
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Організаційний момент
Звучить музика, на мультимедійній дошці портрет О.Довженка, тема уроку
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
 Викладач.
Сьогодні у нас незвичайний урок як за формою, так і за змістом. Адже сьогодні ми відвідуємо з вами музей творчості видатного митця – Олександра Довженка. Ми здійснимо подорож залами не простого музею, а віртуального.
Доторкнемося до ще однієї сторони творчості відомого українського письменника, кінорежисера, художника і громадського діяча. Олександр Довженко – унікальна постать в історії України. Доля наділила його щедрим талантом, любов’ю до України, її народу, батьків, природи, літератури, кіно і живопису. Ім’я Довженка як кінорежисера відоме в усьому світові. У його доробку 10 кінострічок: 7 ігрових і 3 документальних фільми. Особливу роль у становленні українського кінематографа відіграли фільми: «Звенигора» (1928), «Арсенал» (1929), «Земля» (1930). Його творчість піднесла вітчизняний кінематограф до світового рівня, а фільми «Звенигора», «Арсенал», «Щорс» - це його погляд у минуле. Унікальність Довженка ще й у тому, що він був наділений талантом художнього слова.
ІІІ. Вступне слово викладача
Група була поділена на творчі групи, які отримали випереджувальні завдання. Всі ви виступили в ролі дослідників. Кожна група підготувала свій проект.
Сьогодня на уроці пристутні:
1.«Біографи-дослідники» - досліджували біографію письменника.
2. Актори, які озвучують уривки із автобіографії, кіноповісті
«Україна в огні».
3.Екскурсоводи – проводять заочну подорож по залам музея.
IV. Оголошення теми, мети уроку
Викладач.
Починаємо нашу віртуальну екскурсію.
Перший зал познайомить нас з життєвим і творчим шляхом великого митця-Олександра Довженка.
І зал (назва) «Людина повинна завжди пам’ятати, звідки вона пішла в життя...» О. Довженко
Екскурсовод.Наша екскурсія - подорож бере свій початок із батьківщини О.Довженка - с.Сосниці, де він народився, ріс на берегах прекрасної річки Десна. Ось він про це пише так:
Довженко: « Далека красо моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою мяку, веселу, сиву воду, ходив босим по твоїх казкових висипах».
Екскурсовод . Нині у рідному селі Сосниці біля рідного дому (музеї митця) побудовано скульптуру юного Сашка  -  як спогад про його дитинство і юність.
Екскурсовод.10 вересня 1894 року в селянській родині на Чернігівщині, народився хлопчик - Сашко. Дитинство проходило серед казкової природи Придесення, колоритних постатей, житейських трагедій і свят моїх земляків.  Ось він згадує про це так!
Довженко. «Батьки були неписьменні. Дітей мали багато - чотирнадцять – перемінний склад, з якого залишаються двоє: я й сестра.Решта померли в різний час. І коли я зараз пригадую своє дитинство і свою хату, і завжди, коли б я їх не згадував, в моїй уяві плач і похорон.»
Екскурсовод. Із 17 років він студент Глухівського учительського інституту, закінчивши який у 1914 році отримав направлення до Житомира. Учителювання тривало до літа 1917 р. й включало в себе викладання природознавства й гімнастики, географії й фізики, історії та малювання. Потім переїжджає на роботу до Києва. Тут вчителює і навчається в Київському комерційному інституті: на економічному факультеті і стає слухачем Академії мистецтв.
Екскурсовод. 1917 рік – Лютнева революція.
Бере участь у національно-визвольній революції, захищає УНР. У петлюрівській школі старшин викладав історію й етику, за  що був засуджений більшовиками до страти. За активної участі Василя Еллана-Блакитного був звільнений. За сприяння В.Еллана-Блакитного влаштувався до редакції газети «Вісті ВУЦВК». У цьому виданні розміщував свої карикатури, шаржі, плакати, портрети, ілюстрації за підписом «Сашко». Згодом подружився з Остапом Вишнею, Юрієм Яновським, стояв біля витоків ВАПЛІТЕ.
Екскурсовод. Далі наша подорож переносить нас у місто Глухів, де він  навчався у Глухівському учительському інституті до 1914 року, отримавши направлення у Житомир, де учителював до 1917 р., а заочно вчився у Київському комерційному інституті, а потім став слухачем Київської Академії мистецтв.   
Екскурсовод.  І де тільки доля не носила Довженка. Був і на фронті в 1920 р., і за кордоном з дипломатичною місією, а потім повернувся у м. Харків. А свою кіномістецьку діяльність розпочинає в Одесі 1926 р. на кіностудії.
Екскурсовод. Крізь усі твори проходять думи  про Україну, її щедрість, красу і багатство. Восени 1933 р. Західна Україна була приєднана до України. О.Довженко разом з О.Корнійчуком, П.Панчем, О.Десняком, М. Бажаном
та іншими письменниками приїхали до Львова, відвідали Коломию і побачили жалюгідне становище народу. Але разом із тим побачили, які талановиті тут люди: різьбярі, гатувальники, художники.
Екскурсовод. Проходять роки. Довженко натхненно працює створює ряд кінострічок. Він  - класик світового кіно, його фільми є візитною карткою національного кіноматографа. Олександр Петрович поставив за своє життя 14 ігрових та документальних фільмів, написав 15 літературних сценаріїв і кіноповістей, 2 пєси, понад 20 оповідань і новел, ряд публіцистичних статей і теоретичних праць. Його кінопоеми «Звенигора» та «Арсенал» були визнані світовою кінокритикою шедевром світового кіноматографа  -  першим кіно.
Екскурсовод. Але доля закинула визначного кінометця в Росію, в Москву. Його признали як радянського кінорежисера. Ось про це він пише у своєму «Щоденнику»:
  Довженко: «Я помру в Москві, так і не побачивши України. Перед смертю я попрошу Сталіна, аби перед тим, як спалити мене в крематорії, з грудей моїх вийняли серце і закопали його в рідну землю, у Києві, десь над Дніпром на горі. Пошли, доле, щастя людям на поруйнованій, скривавленій землі, щезни убожество! Зникни ненависть!»
Екскурсовод. 10 жовтня 1956 р. Довженко напередодні своєї смерті написав листа до Спілки письменників України.
     «До Президії Спілки письменників УРСР. Вертатись хочу на Вкраїну.
Президіє! Допоможи мені житлом: давно його одібрано у мене. Великої квартири мені не треба. Тільки треба мені, аби з одного вікна бодай було видно далеко. Щоб міг я бачити Дніпро і Десну десь під обрієм і рідні Чернігівські землі. Що так настирливо почали маритись мені. З пошаною О.Довженко. 1956. Москва».
 Екскурсовод. Важливе місце в житті О.Довженка займали жінки .
  1. 1914 рік. Атестований учитель Довженко – викладач фізики та географії у Житомирі. Тут і зустрілося майбутнє подружжя. Тут і розквітло їхнє кохання: Олександра і Варі. Але незабаром у сімю ввірвалася біда:якось, катаючись на човні, Варя поранила ногу, яка перестла згинатись. Лікарі дали діагноз: туберкульоз кісток.
     Довженко лікує дружину на півдні: в Ялті, Одесі, де водночас знімає багато фільмів. Варю лікують, лікування виявилось безнадійним. Ось тут вона вирішила відпустити свого коханого.
    Варвара кохала його ніжно, а коли Олександр покохав іншу - то вона відсторонилася, аби Олександр Петрович був щасливий.
Перша дружина пішла від митця, щоб не обтяжувати його своєю хворобою. Ось вона пише йому лист.
Варвара: «Дорогий, рідний, коханий мій! Я прощаюся з тобою. Ти йдеш у велике мистецтво. Тобі потрібна натхненниця. Коли приходиш додому втомлений, маєш відпочить душею. Твоє серце не повинна ранити жіноча милиця. Не тривожся за мене, любий! Залишаю тебе свідомо.  Я житиму до останнього подиху з тобою в серці, в спогадах, думках і снах. Вірю, що ти створиш багато прекрасного, доброго і вічного. В мене одне прохання до тебе: хочу жити під твоїм прізвищем. Прощай! Твоя навіки Варвара Довженко!»
 Екскурсовод. Трагедія унікальної жінки, яка з 16 років до останнього подиху кохала Довженка, нині маловідома. Її життя, її кохання, її свята вірність гідна того, аби про неї розповіли нинішнім поколінням.
Екскурсовод. Як віхола увірвалась у життя О.Довженка зустріч з молодою, з красивою, уже знаменитою актрисою Юлією Солнцевою. Це трапилось 1928 р. Зустріч з Довженком на зйомках фільму «Буря» змінила долю молодої актриси. Незабаром вона стає його другом і громадянською дружиною. І після смерті письменника продовжує його справу – знімати кіно. За свої фільми була удостоєна Золотої медалі імені О.Довженка «Світ у трьох вимірах», нагороджена медаллю «Золотий лев святого Марка (1980 р.) за оформлення книги-фільму «Земля» (1975 р.)…
Екскурсовод. Український режисер був захоплений сучасною темою. Він створив «Землю» (1932) і повіз показувати фільм в Європу. Повернувшись на батьківщину із закордонного відрядження, режисер взявся за тему індустріалізації, яку запропонувало йому керівництво «Українафільм». Результатом став фільм «Іван» - фільм Довженка, який відняв у нього більше року життя.
На Україні цей фільм зустріли неприязно, і режисер був змушений переїхати до Москви, щоб не відчувати себе одіозною фігурою.
Опинившись у Москві, Довженко пішов режисером на «Мосфільм», тоді ще студію «Союзкіно».
На початку 1933 року український письменник подав заявку на фільм про Далекий Схід. Заявку затвердили. Сталіну фільм «Аероград» (1934) сподобався, і в січні 1935 Довженка нагородили орденом Леніна. На зустрічі членів Політбюро з кінематографістами Сталін кинув репліку в бік Довженка: «За ним борг -» український Чапаєв». І в 1939 році на екрани вийшов фільм» Щорс», а в 1941 році режисер отримав за нього Сталінську премію першого ступеня.
Незважаючи на втому і нещодавно перенесену хворобу серця, Олександр Петрович не збирався відпочивати. Він першим з майстрів кіно надів військову форму. Сталося це 17 вересня 1939 року, коли Червона армія рушила на землі Західної України і Західної Білорусії. Довженко очолив фронтову кінознімальну групу.
Екскурсовод. У 1940 р. Довженко став художнім керівником новоствореної Київської кіностудії, але через те, що не міг знімати під диктовку, після війни був викинутий за націоналізм з кіностудії.
Екскурсовод. Окрема сторінка спадщини Довженка, його „Щоденник”. Записи в ньому почав робити 1941 р., а з березня 1942 р. вони стають регулярними і тривають до останніх днів.  
«Щоденник» – це промовистий документ страшної дoби тоталітаризму. Biн допомагає краще зрозуміти літературу цього періоду, її специфіку, драматизм долі багатьох українських митців
Екскурсовод. У липні 1941 року разом з дружиною  та радянський письменник був евакуйований на Схід, до Уфи. Потім їх перевезли до Ашхабада, куди була переміщена Київська кіностудія. Довженко просився на фронт, адже він був не тільки кінематографістом, але й досвідченим журналістом. У лютому 1942 року в званні полковника його відправили на Південно-Західний фронт.
Друга світова війна відкрила Довженкові очі - він уже не чув ніяких пересторог і написав свою геніальну «Україну в огні». Рукопис потрапив до рук Сталіна, і в долі Довженка відбулася кульмінаційна життєва драма - його вислали на безвиїзне проживання до Москви.
У 1949-1951 і 1955-1956 роках - український кінорежисер працював викладачем ВДІКу.
Екскурсовод.
На початку 50-х додалися українському письменнику життєві труднощі. Сестра Довженка згадувала: «Сашко жив дуже бідно. У нього ніколи не було грошей. Він носив п’ятнадцять років одну шубу, сірий костюм, який йому Юля штопала часто». Його не чіпали ці труднощі. Але на гроші йому було байдуже. У нього загострювалася хвороба серця. Довженко майже постійно відчував себе хворим.
Екскурсовод. Восени 1951 Олександр поїхав до Каховки на будівництво греблі. Побачене настільки вразило художника, що він вирішив поставити фільм про це будівництво та його людей. Але поставити картину український кінорежисер не встиг.
Екскурсовод. Помер видатний класик світового кінематографу у ніч на 25 листопада 1956 року. Завершувала «Поему про море» його дружина — Юлія Солнцева.
Похований на Новодівичому кладовищі Москви, ділянка № 3.(Музика)
(Мелодія)
2 зал «Довженко і кінематогроф»

 «Мені хотілося розсунути рамки екрана,
відійти від шаблонної розповіді і заговорити,
так би мовити, мовою великих узагальнень»
Викладач. А наша екскурсія продовжується. Запрошуємо вас до другого залу, який називається «Довженко і кінематограф».
 З дитинства був неперевершеним мрійником і фантазером. Та й зрілим уже майстром, як писав Остап Вишня, «завжди він говорив не про те, що було, і не про те, що є, а про те, що колись буде». Мріяв усю землю перетворити на розкішний квітучий сад. Для початку посадив фруктові сади на Київській кіностудії та на Мосфільмі.
Його називали «живим акумулятором ідей». Умів розповіддю захопити слухачів, був надзвичайно артистичною людиною. Скрізь бажав втрутитися. Мав пристрасть усе перебудовувати і змінювати.
Це - Олександр Довженко -кінорежисер, сценарист, письменник, художник, публіцист.(портрет Довженко)
Екскурсовод. У 32-річному віці Довженко після однієї ночі круто змінив життя, переїхавши до Одеси. Чим було кіно на початку ХХ століття? Живими картинками, балаганом і тільки. Йому «вчитися було ніколи і ні в кого». Спочатку сценарист, потім - режисер, актор, він впроваджував в українське кіно метод Гріффіта, американця, який вперше показав обличчя героя крупним планом. Довженко не тільки психологізував кіно, а й опоетизував його. Неповторний світ творив за допомогою народної поетики, символів, прийомів живопису.
Екскурсовод. 1926 рік - переломний  у творчій долі О. Довженка. Юрій Яновський, тоді головний редактор «одеського Голівуду», залучає до роботи на ній і О. Довженка. Того ж 1926 року Довженко створив за своїми сценаріями перші фільми: короткометражні комедії «Вася-реформатор» і «Ягідка кохання». Звісно, то були ще учнівські роботи
Екскурсовод.1927 рік виходить стрічка «Сумка дипкур’єра», яка засвідчила про неабиякі мистецькі здібності режисера.
Екскурсовод. У 1928 році з’явилася «Звенигора», яка принесла Довженкові визнання і світову славу: з успіхом обійшовши екрани багатьох країн світу. На нього звернула пильну увагу тодішня мистецька зарубіжна громадськість. У кінематографі Довженко виробив свій стиль: ставити фільм самому, за власним сценарієм, і цей фільм має бути односерійним. Усі ці триєдині вимоги режисер повністю втілив уже в кінофільмі «Звенигора», творі наскрізь поетичному. У авторських спогадах про фільм читаємо:
Довженко. «Це одна з найцікавіших робіт. Я зробив її якось одним духом - за сто днів - в той час, коли кіносценарії пишуться і кінокартини ставляться роками».
Екскурсовод. Це був перший справді національний кіновитвір, яким закладено основи українського кіномистецтва. Так почалася епоха у світовому кіно. Висока культура може постати як продовження і розвиток минулого. Саме тому в «Звенигорі» й показано Україну від прадавніх часів аж до наших днів.
Екскурсовод. Наступний фільм «Арсенал» було створено в 1929 році за власним сценарієм режисера вже на Київській кіностудії, куди  перебрався О. Довженко, і яка  нині носить його ім’я, там діє музей. І щороку квітне яблуневий сад, посаджений руками митця.
 Екскурсовод. Світову славу О. Довженкові приніс його останній німий фільм «Земля». У цей час він одружується з акторкою, режисером його майбутніх стрічок Юлією Солнцевою.
Екскурсовод.1930 р. з цими фільмами режисер їде в Берлін, Париж, Лондон, де з аншлагом відбувається перегляд. Преса сотнями статей захлиналися від високих оцінок. Режисер має намір їхати в Голівуд, зустрічатися з Чапліном, але влада перешкоджає цьому. Митець отримує запрошення від паризької кінофільми, але, не уявляючи себе поза Україною, повертається додому. Натхненний на Заході звуковим кольоровим широкоформатним кіно, він прагне творити своє кіно, однак розвернутися не дають.
Екскурсовод. Кінофільм «Земля» інакше було сприйнято в Москві, тріумф цієї геніальної стрічки там був короткочасним. Партійними ортодоксами його трактовано як націоналістичний, шкідливий, бо надає перевагу біологічному над соціальним, до того ж у ньому відсутні чіткі класові характеристики. Задля збереження свого творчого кредо митець мусив робити відповідні висновки.
Його далі шельмують і переслідують. У 36 років - це хвора на серце, надломлена людина. Щоб якось жити, змушений знімати фільми на замовлення, далекі його душі, хоча теж високохудожні.
Екскурсовод.1932 рік.. Олександр Довженко з великим зусиллям створює свій перший звуковий фільм «Іван», який з’явився на екранах  Хоча це був фільм на актуальну тоді тему індустріалізації, та автор зробився ще більш невгодним для партійних наглядачів за мистецтвом.
О. Довженко перебирається до Москви, а потім – на Далекий Схід. Там збирає матеріал для майбутнього свого фільму: знайомиться з Сахаліном, тайгою, рікою Амур.
Наслідком цієї романтичної подорожі став фільм «Аероград», що відповідає замовленню влади.
Екскурсовод. У 1939 році на київській кіностудії з’являється фільм О. Довженка за його ж сценарієм «Щорс» - про червоноармійського комдива, який мужньо загинув у боях з Армією УНР. Виконанням замовлення «на горі» були задоволені. Довженка залучають до важливих комісій і делегацій, відправляють на Західну Україну знімати кінохроніку «Звільнення». Все це свідчить про офіційну реабілітацію митця.
Екскурсовод. У 1943 році Довженко завершує кіноповість «Україна в огні», яку Сталін заборонив друкувати і ставити за нею фільм. Страшний удар для митця! Але «Мовчки впасти і вмерти» він не хотів. Натомість створює «Повість полум’яних літ», яку 1961 р. екранізує Ю. Солнцева, то був своєрідний другий варіант «України в огні», в якому, щоб не дратувати можновладців, знято всі «гострі кути».
Екскурсовод. У повоєнний час Довженкові не дозволяють вертатися в Україну, до останніх днів він живе в Москві. Працює членом редколегії сценарної студії, членом художньої ради на Мосфільмі, викладає у ВДІКу, читає лекції на режисерських курсах.
Екскурсовод.1948 році Довженко пише п’єсу «Життя в цвіту», за якою невдовзі знімає красивий, ідеологічно правильний, але неправдивий в основі своїй фільм «Мічурін».
Митець одержить за нього Державну премію, яка означала офіційну реабілітацію Довженка після «України в огні».
Екскурсовод. Довженко магнітом тягнуло в Україну, насильницька ізоляція від рідного народу ставала дедалі нестерпнішою. Тому заходився працювати над новим кіносценарієм і кіноповістю «Поема про море» - йому випала можливість виїхати у довготривале творче відрядження на будівництво Каховської ГЕС.
Довженко домагався дозволу ставити фільм «Поема про море» на Київській кіностудії. Це був би черговий «офіційний» фільм. Але не встиг…
 У 1958 р. Ю. Солнцева його завершить, а 1959 р. митцеві посмертно присуджена Ленінська премія.

Звучить мелодія.
3 зал.  Кіноповість «Україна в огні» - «Довженкова Голгофа»
«Україна в огні» - це правда,
покрита і замкнена моя правда.
Про напад і його лихо...» О. Довженко

(фото Довженко, звучить музика)
Викладач. Кіноповість "Україна в огні" була розпочата в часи відступу Радянської армії. Довженкознавці вважають, що задум написати сценарій про покинуту ворогам Україну в Довженка з'явився тоді, коли він довідався про здачу німцям Києва. У повному обсязі текст кіноповісті виринув із спецхранів лише кілька років тому, та й то, виявляється, Довженко все-таки згладжував кути й в основний текст не потрапило багато цікавих епізодів, які мали виразний антирадянський і антисталінський характер.
Екскурсовод 1. Кіноповість «Україна в огні» в життєвій і творчій біографії О. Довженка посідає особливе місце. 31 березня 1942 року митець створює публіцистичний нарис «Україна в огні». Твір був написаний на матеріалі народного горя, хоча автор добре знав про заборону Сталіна писати про відступ Радянської Армії.
Довженко. «Найстрашнішим під час відступу був плач жінок. Коли я згадую відступ, я бачу довгі - довгі дороги і численні села, і околиці, і скрізь жіночий невимовний плач. Плакала Україна. Вона плакала, гірко ридала, свою долю проклинала».
Екскурсовод 2. Над кіноповістю Олександр Довженко працював у 1942 та1943 роках: влітку 1942 року він скомпонував перші варіанти кіноповісті, а у 1943 році завершив роботу. Так само швидко був знятий фільм, але замість визнання і вдячності кіноповість та фільм були осуджені й заборонені. Фільм взагалі не вийшов на екрани (досі його єдиний примірник знаходиться в архівах московського держфільмофонду), а кіноповість уперше опублікована вже після смерті письменника у 1966 році, тобто через 23 роки після її написання. Майже за всі фільми О. П. Довженка критикували, але такого терору, такої тотальної наруги, як за «Україну в огні» він ще не зазнавав.
Довженко. «Сьогодні роковини мoєї смертi. Тридцять першого січня 1944 року мене було привезено в Кремль. Там мене 6уло порубано на шмаття і окривавлені частини мoєї душі 6уло розкидано на гань6у і поталу на всіх з6орищах. Усе, що 6уло злого, недоброго, мстивого, все топтало й поганило мене. Я тримався рік і впав. Моє серце не витримало тягаря неправди й зла. Я народився і жив для добра і любові. Мене вбила ненависть великих якраз у момент їхньої милості» .
Екскурсовод 1. Так написав митець у «Щоденнику» після заборони «України в огні» .
Довженко. «Написав я «Україну в огні» з огненним 6олем у серці і палким стражданням за Україну, що перебувала в німецьких лапах, з болючим жалем і страхом за її долю...».
«Моя повість «Україна в огні» не вподо6алася Сталіну, і він її заборонив для друку і для постанови... Прикрита і замкнена моя правда про народ і його лихо.  Значить, нікому, отже, вона не потрібна і ніщо не потрібно, крім панегірика... Блюстителі партійних чеснот, чистоплюї і перевиконавці завдань бояться, щоб не збаламутив я народ своїми критичними висловлюваннями...».
Екскурсовод 2. Андрій Малишко якось розповів О. Довженку про свого бойового побратима, який під час відступу переспав з українською дівчиною і тепер марить нею, прагне після війни до неї повернутися, одружитися, але не пам'ятає ні назви села, ні прізвища дівчини, ні імені, пам'ятає лише причілок хати, перелаз і мальви. Довженка надзвичайно зацікавило таке романтичне спонтанне кохання, він хотів зустрітися з солдатом, але той уже загинув. Зате в "Україні в огні" кінорежисер надзвичайно вдало використав майже неймовірну життєву ситуацію.
Екскурсовод 1. Твір написався швидко, великими шматками, адже матеріалу було доволі. У прифронтовій смузі, в селі Померках, Довженко читав до опівночі «Україну в огні» Хрущову. Бачив його захоплення твором, але не вірив самому собі, бо знав, що в кіноповісті є критичні місця, яких бояться «блюстителі партійних чеснот, чистоплюї і перевиконавці завдань», тому перепитував, чи не варто злагодити деякі гострі моменти, на що Микита Сергійович відповів, що не злагоджувати, а ще більше загострити треба. Та думка Хрущова швидко змінилася, коли Сталіну кіноповість не сподобалась - він заборонив її для друку і для постановки.
(портрет Довженка, сторінка щоденника)
Довженко. «Написав я «Україну в огні» з огненним 6олем у серці і палким стражданням за Україну, що перебувала в німецьких лапах, з болючим жалем і страхом за її долю...».
«Моя повість «Україна в огні» не вподо6алася Сталіну, і він її заборонив для друку і для постанови... Прикрита і замкнена моя правда про народ і його лихо.  Значить, нікому, отже, вона не потрібна і ніщо не потрібно, крім панегірика... Блюстителі партійних чеснот, чистоплюї і перевиконавці завдань бояться, щоб не збаламутив я народ своїми критичними висловлюваннями...».
Екскурсовод 1. «Україну в огні» було надруковано лише 1966 року, через 10 літ по смерті автора.
Екскурсовод 1. Й. Сталін висловив своє негативне ставлення до нового твору Довженка. В січні 1944 р. скликано навіть спеціальне засідання політбюро ЦК ВКП(б), на якому затавровано Довженка як «куркульського підспівувача», «ворожого політиці партії та інтересам українського й всього радянського народу». Тільки 1966 р. кіноповість уперше надруковано після тривалого замовчування, щоправда, з багатьма цензурними купюрами.
Екскурсовод 2. За моральною розправою не забарилися й організаційні заходи - Довженка виведено зі складу комітетів і редколегій, вдруге звільнено з посади художнього керівника Київської кіностудії (вперше це сталося 1941 р.). А щоб дати йому можливість «виправитися», «покаятися» - назавжди вислано з України. Для нього це було найжорстокішим покаранням, відтоді він постійно почуватиметься «українським ізгоєм».
(сторінка із Щоденника)
Довженко. «Я почуваю себе на грані катастрофи... так мені нестерпно тяжко на душі... Мене одцуралися всі. Вся Україна. Я в повному остракізмі, тяжчому за смерть. Невже я такий страшний злочинець, що мене одцуралась Україна? Що ж я зробив таке? Яке зло? Кому? О прокляті, прокляті прикажчики, душителі, братовбивці! Ви замучили, нащо ви замучили мене?»
Екскурсовод 1. У кіноповісті письменник звертається до найтрагічніших сторінок із історії Великої Вітчизняної війни - до її початку та відступу радянських військ на схід.
Екскурсовод 2. У центрі твору історія однієї родини. Довженко вибрав для них особливе прізвище. Цим він пов'язав сучасних йому українців зі славними предками - запорожцями. Як колись запорожці, стали сини Лавріна та й він сам на захист рідного народу та своєї землі
Екскурсовод 1. На прикладі одного села Довженко описав усі жахіття, що пережило мирне населення під час війни.
Розбиті вокзали, зруйновані міста, спалені села. Руїна не тільки в містах і селах, а й в душах людей. За час окупації вони побачили стільки бруду, стільки болю пережили. Навіть ті, хто вижив фізично, не міг уникнути моральних травм. Довженко показав, що війна - це бруд і чистим з нього не виходить ніхто. А ця війна набула масового злочину.
Екскурсовод 2. Особливо важка доля чекала на жінок та дівчат. На прикладі Олесі та Христини автор показав трагедію жінок, що залишалися без захисту серед завойовників. Без чоловіків важко працювати на полях, їхні будинки палили, родини вбивали, над ними знущалися німецькі солдати. Багато з цих жінок, дівчат могли б утекти ще до приходу завойовників, та їх переконували, що наша армія ніколи не відступить і не віддасть їх село ворогам.
Екскурсовод 1. Над ними знущалися окупанти і часто зневажали свої. Ці жінки змушені були пережити не тільки фізичний, а й душевний біль. Але вони зберегли віру в завтрашній день. Вони вижили, щоб продовжити наш рід, щоб не перевівся український народ.
Екскурсовод 2. Лаврін - батько 5 синів і дочки. Він виховав їх так, що міг гордитися кожним. Уже в перші дні війни Лаврін втратив молодшого Саву, Іван став бійцем, Роман - партизаном. А сам Лаврін разом із дружиною та дочкою залишився під владою німецьких окупантів.
Екскурсовод 1. Щоб врятувати односельців, він стає сільським старостою, й погоджується на співпрацю з німецькою владою. Переправляв до партизан повідомлення, залишаючи  німецькі війська без продовольчої підтримки. Намагався врятувати і людей, яких відправляли до Німеччини на роботу.
Саме Лаврін врятував Христину від несправедливого присуду, допоміг їй жити далі, направивши на шлях боротьби.
Екскурсовод 2. Німецькі солдати й, особливо, німецьке командування знали, в яку країну вони прийшли. У цій війні їм обіцяли багаті землі і працьовитих людей за рабів. За цією винагородою більшість із них і йшли. Вважаючи себе вищою расою, вони зневажали українців, перетворюючи їх просто на робочу силу. Життя таких людей нічого для них не варте, тому можна було вбивати, знущатися.. Коли німецькі солдати відступали, вони палили хати, знищували продуктові запаси, вивозили людей.
Екскурсовод 1. Олеся Запорожець була втіхою і гордістю своєї родини. Коли в Україну приходить війна, Олеся зважилась на незвичний, здавалося, для дівчини крок. Та, як бачимо, ця зустріч і несподіване почуття допомогли і Олесі, і Василеві. (уривок з фільму)
Вустами Олесі говорить Довженко про високе призначення жінки:
«...сила жінки в тому, щоб зберегти і продовжити життя. Ми, жінки, Христе. Ми матері нашого народу. Треба все перенести, треба родити дітей, щоб не перевівся народ».
Усі дійові особи - люди однієї епохи, воєнного лихоліття, але різняться своїми ідеями, життєвою метою. Лаврін Запорожець, Олеся, Христя, Кравчина прагнуть вижити, перемогти ворога. Старий фон Крауз, Людвіг - завоювати, загарбати, підкорити. Заброда - пристосуватися, прислужитися, помститися.
Екскурсовод 2. Заключна сцена твору теж досить символічна - у сплюндрованій ворогом Тополівці знов зібралися Запорожці. І ця сцена, незважаючи на всю свою трагічність, пройнята оптимізмом, адже, як кажуть, «козацькому роду нема переводу». 
Екскурсовод 1. З любов'ю до рідної землі, з болем за неї писав Олександр Довженко кіноповість «Україна в огні», залишивши нащадкам згадку про страшні сторінки нашої історії. І хоч твір довго чекав свого читача, але тепер він повернувся до нас після довгих років замовчування і відкрив нам Олександра Довженка зовсім з іншого, нового боку.
Але кіноповісті судилося друге життя…
Екскурсовод 2. У 1966 році фільм "Україна в огні" був поставлений дружиною Довженка - Юлією Солнцевою , через десять років після смерті автора. Усе своє життя вона була підтримкою, захистом і натхненницею для Олександра Петровича. Коли його не стало - вона продовжила справу його життя.
Екскурсовод 1.Фільм скупий, але такий виразний в деталях. Він поєднує чорно-біле і кольорове зображення так, як поєднуються світлі і темні смуги у житті. А в найважливіші моменти все оточуюче зникає - залишаються тільки двоє. Чи закохані Василь та Олеся, щемливо-ніжні у своєму білому весільно-невесільному одязі, чи батько із Забродою, чи син із матір'ю, яку повісили фашисти. Сюжет не спиняється ані на хвилину - загальні плани бойових дій чи розграбованого і спаленого села, крупні плани обличчя - Олесі, що проводжає останніх воїнів, Христі, що проклинає у вагоні полонених, фашистів, що готові їсти українську землю... 
Екскурсовод 2. Юлія Солнцева зняла фільм під іншою назвою  - «Незабутнє», змінила прізвище головних героїв... Фільм вийшов хороший, правдивий, але суперечливий.
Зараз неможливо сказати якою б зняв сам Довженко «Україну в огні», був би задоволений результатом чи ні?? Щоб ми зараз не говорили – все це буде лише наші думки. А робота Солнцевої – ось вона.. Простягни руку, увімкни фільм і доторкнись до світу, в який Довженко вклав не стільки фізичної праці, скільки болі за рідну Україну..
Екскурсовод1. Солнцева для зйомки кінофільму ретельно підбирала акторів. І не помилилася… У фільми знялися відомі українські актори :
(фото акторів)
Зінаїда Дехтярьова - у ролі Тетяни Чабан
 Євгеній Бондаренко -  у ролі Петра Чабана
Ірина Короткова - у ролі Олеся
        Юрій Фісенко -  ролі Василя Кравчини
Георгій Тараторкін – у ролі Івана Чабана
Світлана Кузьміна - у ролі Христини
І багато інших прекрасних акторів.. ( фото акторів з фільму і в житті)
Викладач (під музику Марка Бернеса «Журавлі») .
«Україну в огні» називають «Довженковою Голгофою». Голгофа - це череповище, гора на якій було розіп'ято Ісуса Христа.
- Що говорить сам Довженко у "Щоденнику" про це?
«31 січня 1944 р. було скликано спеціальне засідання політбюро ЦК ВКП(б), на якому і розпинали Довженка. Після засідання друг Берії, режисер Михаил Чіаурелі, повчав О. Довженка: "Ти вождю пожалів 10 метрів плівочки. Ти жодного епізоду в картинах йому не зробив. Пожалів! Не хотів зобразити вождя! Гордість тебе заїла, от і погибай тепер...".
VI.Закріплення знань, умінь та навичок
Рефлексія
Незакінчене речення :
— Підсумок уроку ми проведемо за допомогою незакінчених речень.

На сьогоднішньому уроці ми...
Я зрозуміла, що...
Найбільш цікавим для мене було...
Я взяв для себе корисне...
Я замислилась...
Я б хотіла ще попрацювати над...
Я вважаю, що...
Найбільш мене вразило...

VII. Домашнє завдання
Написати відгук на наш урок<
Методична розробка
відкритого уроку викладача світової літератури ДНЗ «Пологівський професійний ліцей» Прокопенко М.В.

Тема: Ернест Хемінгуей. «Старий і море» - повість-притча про людину. «Життєподібний» сюжет і філософсько-символічний зміст твору.
Мета уроку:
освітня: розкрити філософсько-символічну суть твору, визначити його художню своєрідність(лаконізм, «ефект айсберга»), показати особливості жанру повісті-притчі;
розвиваюча: сприяти в оволодінні навичками вести полілог,  діалог, монолог, формувати навички аналізу, спираючись на текст твору, робити узагальнення і висновки;
виховна: формувати в учнів потребу у здобуванні знань, толерантність у навчальних взаємодіях, культуру спілкування, виховувати духовну стійкість, силу волі, гуманістичне ставлення до навколишнього світу.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань, (дослідження з використанням ІКТ).
Обладнання: портрет Е. Хемінгуея, малюнки учнів за сюжетом повісті «Старий і море», презентація Power Point, , опорні схеми та таблиці з теорії літератури та до тексту твору, цитатний матеріал(на столах учнів), відеоролик за повістю «Старий і море».
Методи і форми навчальної діяльності: слово вчителя,  презентація творчого проекту учнів курсу, вирішення проблемного завдання; фронтальна та індивідуальна робота, вирішення проблемного питання, робота в парах, групах; «ланцюжок», «ажурна пилка», «мозковий штурм», «мікрофон».

Хід уроку:
І. Організаційний момент.
 Оголошення теми, мети та завдань уроку.(слайд №1,2)
ІІ. Актуалізація опорних знань.
1.Теорія літератури (учні дають визначення літературним термінам, що присутні у назві теми уроку): повість, притча, лаконізм, «ефект айсберга», символ, філософське спрямування (філософія) - фронтальне опитування.
( можливі варіанти відповідей учнів) (слайд № 3)
Повість     — оповідний художній твір, у якому замальовується історія життя людини в зіткненні з життєвими явищами та долями інших людей, який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням.
Притча -  це повчальна розповідь з історії чи навколишнього життя, мета якої викласти духовні чи моральні істини , має чітко виражену мораль, конкретну повчальну ідею,.
Лаконізм - гранично стисле грамотне вираження думки.
 «Ефект айсберга» -  найважливіше - ховається у підтексті — внутрішній додатковий зміст, висловлення думок, які вкладаються в текс, розрахунок на домисел читача.
Символ -  знак, сутність, яка позначає іншу сутність.
Філософське спрямування (філософія) -  порушуються одвічні загальнолюдські проблеми: добро і зло, сенс життя, людина і людство, людина і всесвіт, людина і віра, людина і вічність, проблема вибору і т. д. (система знань про фундаментальні принципи буття людини, про найзагальніші суттєві характеристики людського ставлення до природи, суспільства та духовного життя у всіх його основних проявах).
ІІІ. Формування нових знань
1. Встановити відповідність між жанровими ознаками повісті -  притчі, особливостями художнього стилю автора(лаконізм, «ефект айсберга») та твором «Старий і море»; (питання розбивається на дві складові) (слайд № 4, 5, 6)
а) встановити відповідність між жанровими ознаками повісті -  притчі, та твором «Старий і море» («Мозковий штурм»)
( можливі варіанти відповідей учнів)
Повість: твір невеликий за обсягом ; змальовано невеликий відрізок часу – 3 дні; декілька епізодів з життя головного персонажу, відсутні розгорнуті описи характеру, портрету,соціального стану та оточення, мінімум відомостей з минулого героя, описи інтер’єру, природи, ліричні відступи,  тісно пов’язані з подіями і з самим героєм.
Притча: вказано конкретні цифри (84, 3, 40), що є ознакою притчі .У притчі використовується символічний сенс предметів, дій, імен, дат. У повісті «Старий і море» символічна вже сама назва.
б) встановити відповідність особливостями художнього стилю автора (лаконізм, «ефект айсберга») та твором «Старий і море».( «ланцюжок», бесіда)
Лаконізм : за основу беремо цитату Хемінгуея «… я викинув усе, без чого міг передати читачеві свій досвід. Я хотів, щоб прочитане здавалося йому пережитим…» Пропоную учням  максимально лаконічно переказати зміст твору.
(можливі варіанти відповідей учнів)
 Старий рибалка Сантьяго рибалив на Гольфстрімі →84 дні поспіль повертався без здобичі →40 днів із ним виходив у море хлопець Маноліно, але батьки звеліли йому покинути нещасливого рибалку →Маноліно провідував Сантьяго: годував його, розважав → старий вірив, що йому пощастить →удосвіта на 85 день Сантьяго вирушив у море →раптом клюнула величезна риба →три дні й ночі риба тягла човен, а Сантьяго, долаючи втому, голод і біль, у порізаних долонях тримав жилку, на якій була риба, →нарешті риба втомилася й випірнула із води, вона була більшою за човен →Сантьяго подолав рибу і прив’язав до човна →на рибу напали акули — рибалка боронив здобич від них, але хижаки об’їли рибу до кісток →доплив до берега, знесилений, дійшовши до халупи, заснув →рибалки зачудовано розглядали величезний кістяк риби й розуміли, що старий переміг рибу небаченого розміру →старому снилися леви на березі моря →Маноліно пишався своїм старшим другом.
«ефект айсберга»: за основу беремо цитату Хемінгуея :«Літературна творчість нагадує мені айсберг. Видно лише сьому частину того, що знаходиться у воді». Ставлю учням запитання:  Що у творі знаходиться на поверхні, а що приховано  між рядків?
(можливі варіанти відповідей учнів)
Твір умовно поділяється на дві складові – конкретну (реально змальовану) і філософську.
-        Конкретна це розповідь про пригоду із життя старого рибалки;
-        Філософська це  розповідь про людину, сенс її буття і долю у світі.
2. Встановити  відповідність між літературним персонажем та його символічним значенням.( «ажурна пилка», робота в парах, групах) (питання розбивається на дві складові) (слайд № 7, 8; опорні схеми, таблиці).
За основу беремо цитату Хемінгуея«… я намагався створити реального старого, реального хлопчика, реальну рибу і реальних акул. Проте якщо я зробив  їх  досить добре й досить правдиво, вони можуть означати багато дечого».
а) пропоную назвати персонажів твору , а потім в роботі парами відшукати в запропонованому тексті цитати, що стосуються окремих персонажів (довільний вибір) і зачитати.
б) створюю групи (3-4 учня) і пропоную підтвердити або спростувати, спираючись на зміст, заздалегідь встановлену відповідність між персонажем та його символічним значенням.
3. З'ясувати філософсько -  символічний зміст твору «Старий і море». (випереджальне завдання – метод проектів, проблемне питання, бесіда)
 ( відео, слайд 9)
а) пропоную переглянути відео(творчий проект) і дати відповідь на питання: між ким відбувалася боротьба і хто вийшов переможцем, а хто переможеним?
(можливі варіанти відповідей учнів)
За сюжетом старий боровся  з рибою та акулами, а в символічному сенсі з фатумом, долею,з самим собою, доводячи собі, що він ще повний сил і здатний на вчинок.
За сюжетом старий переміг рибу, але його тріумф зіпсували акули, залишивши йому кістяк і мізерний з цього заробіток. А в символічному сенсі старий святкував перемогу, бо здійснив свою мрію(риба) і повернув впевненість в свої сили і майстерність, виборов віру у майбутнє(леви).
б) за основу беремо цитату Хемінгуея : «Людину можна знищити, але її неможливо перемогти» .
підсумовуючи вище сказане, знову звертаюсь до епіграфу уроку і  пропоную
учням, спираючись на філософсько – символічний зміст твору, запропонувати власну назву повісті – притчі(з обґрунтуванням варіанту)
(можливі варіанти відповідей учнів)
«Старий і життя», «Старий і всесвіт», «Людина і життя», «Людина і всесвіт» і т. д.
IV. Підсумки уроку
Інтерактивна вправа « Мікрофон»
Продовжте речення:
Повість – притча «Старий і море» справила на мене…
V. Домашнє завдання
Підготувати усний твір  - роздум (мініатюру) «Мої дії на місці старого, хлопчика»



Методична розробка відкритого уроку
з теми:
«У світі професій».


іаліст I кваліфікаційної категорії
Т.Ю. Каздоба

м. Запоріжжя, 2016 р.
Цілі:
навчальна: ознайомити учнів із сучасним світом професій; ознайомити з особливостями конкретних професій; розширити мовний світогляд учнів; удосконалити навички мовного висловлювання з теми, детального розуміння іншомовного тексту;
розвиваюча: розвивати мовні, інтелектуальні й пізнавальні здібності; готовність брати участь в іншомовному спілкуванні; сприяти розвитку уваги, пам’яті, аналітичного мислення учнів;
виховна: виховувати позитивне ставлення до іноземної мови як засобу спілкування; заохочувати до творчих прийомів у вивченні іноземних мов; спонукати до взаємоповаги та взаємодопомоги.
Обладнання: екран, проектор, ноутбук, картки, роздатковий матеріал.
Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань.
Методи та прийоми: інтерактивні: дискусія, мозковий штурм, метод проектів, робота в групах; словесні: бесіда.
Література:
1.     Рахманська С.Д. Практичний підхід до викладання англійської мови. Посібник. – Тернопіль: «Астон», 2003. – 100 с.
2.     Мясоєдова С.В. Англійська мова. 10 клас: Плани-конспекти уроків (до підручника О.Д. Карп’юк). – Х.: Ранок, 2012. – 336 с.
3.     Hutchinson T. Project English-3. Student’s Book Unit 4. – Oxford University Press, 2000.
4.     Англійська мова та культура//Тижневик для вчителів. – 2004. - № 31 – 32.
5.     Освітні технології: Навчально – методичний посібник / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко та ін. За заг. ред. О.М. Пєхоти. – К.:А.С.К., 2001. – с. 256.
6.     Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. – К., 2002. – с. 135.
7.     Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання в школі: Монографія. – Запоріжжя: Просвіта, 2000. – с. 160.
ХІД УРОКУ

I.                  ПІДГОТОВКА ДО СПРИЙНЯТТЯ ІНШОМОВНОГО    МОВЛЕННЯ

1.     Привітання. Greeting.

T: Good morning! Take your seats, please.

2.     Повідомлення теми та формування мети уроку. Presentation of the Topic.

T: I want to start today’s lesson with a short video. Let’s watch it.
Перегляд відео.
          Дискусія
T: Have you often met people, who were not satisfied with their job?
What were the main reasons?
(Students share their ideas.)

St.1: I’ve met such people and I think it’s a pity to dislike your job. There are many reasons of it: lack of money, situation in the family and country, or even when the person doesn’t know what is his or her vocation.

T: “It is not who you are, but what you do”. These words are closely connected with our topic “In the World of Professions”. There is a great variety of professions. Some of them seem interesting to you, some of them are boring. But all of them are important. So, it is not who you are, but what you do.
Do you agree?
(Students share their ideas.)
St.2: I’m absolutely agree that every person must be satisfied with his job.
St.3: Yes, there is a good proverb: “Every man has his trade”. A person must choose the most suitable profession for his character and wishes.

3.Мотивація навчальної діяльності. Brainstorming.
Мозковий штурм
T: As we are going to speak about professions today I’d like to draw your attention to the quotation on the screen. “He works best who knows his trade” («Справа майстра боїться»). What do you think of it? What does it mean?

(Students share their ideas.)

St.1: To my mind that’s quite right. My future profession is a cook. Now I study at the Professional Lyceum and I hope that I will be a good worker.
St.2: I am sure that people must work, because people’s hands create all material things and objects that surround us. I think we are the future of our country.
St.3: I’m a student of the Professional Lyceum. I’m proud of it. Soon I’ll be a cook. And I’ll try to work as well as may be. I think our future is in our hands.

T: A well done job! I highly appreciate all your ideas. They are really full of deep understanding why people oughtn’t to be idle and why they should work in order to improve the living conditions in our country.

II.               ОСНОВНА ЧАСТИНА УРОКУ

1.Активізація й повторення ЛО теми «Професії».
1) Defining professions
 T: There are many different professions. Let’s remember the names of them. Please, guess the professions by their definitions.
1.                This person defends people’s rights in court (a lawyer).
2.                This person works in a police station and maintains public security (a police officer).
3.                This person works at school and helps people to learn (a teacher).
4.                This person interprets languages for people (an interpreter).
5.                This person works with numbers and helps people do their taxes (an accountant).
6.                This person answers phone calls and office work for his/her boss (a secretary).
7.                This person works in a hospital or helps doctors (a nurse).
8.                This person manages the affairs of a company or business (a manager).
9.                This person prepares food (a cook).
10.           This person takes people’s orders in a restaurant and serves them food (a waiter).
T: As for you, what professions are useful, interesting?
(Students share their ideas.)
St.1: To my mind the caring professions are the most useful (doctor, nurse, teacher). Their services are greatly appreciated.
St.2: I think that the creative professions are the most interesting (designer, journalist, and cook).
2) Проектна робота в групах.

T: Of course, I know you have already chosen your future profession. You’ll be the cooks. At the previous lesson you were divided into two groups. Your home task was to prepare the projects about your future profession. The first group had the task to tell about the advantages of profession, the second one is about the disadvantages. Let’s listen to them.
(Учні заздалегідь поділені на групи презентують свої пошукові проекти).
T: Imagine that your group has got a very tasty cake for your good work. Please, divide this cake above the members of your group according they work. You must estimate your work in the group.
(Учні отримують картки для оцінювання своєї роботи в групі).
I estimate my work:
Name..............................................................
Members of my group.....................................
I listened when other told.
I proposed my ideas.
I asked others about their ideas.
I asked my collaborators about help when I need it.
I helped somebody in my group.
I told others that I like their ideas.
I adhered to my order.
T: You will know the marks for the project work at the next lesson.
2. Аудіювання.
1) Етап підготовки до сприйняття аудіозапису на слух.
Бесіда з учнями.
T: There is one interesting American game. Listen to the Track and tell me its name.
2) Етап слухання аудіозапису.
T: So, what’s the name of this game? Its name is “What’s my job?”
3) Етап перевірки розуміння змісту.
       T: Listen to the Track 2. Write short yes/ no answers to the panel’s questions.
(Учні прослуховують запис вдруге та виконують завдання на індивідуальних картках).
a)     Does he work with animals?  Yes, he does. / No, he doesn’t.
b)    Is his occupation dangerous?
c)     Does he work in a special place?
d)    Does he enjoy his job?

T: Listen to the Track 2 again and answer the questions.

a)     Name three places where Jason works.
b)    Write two words Jason uses to describe his job.

T: Can you guess Jason’s job? Write your guess in your card.
T: Let’s listen to the Track 3 to check your answer.
T: Listen to the Track 3. Complete the dialogue with the words you hear.

Panellist A: Sorry. OK. Do you kill the __________  _________ you work with?
Jason: Yes! Yes, I have to ____________ them!
 Panellist B: Right, I think we’ve got it! Are you a … Are you one of those___________ who kill rats, or bad insects, or ___________ _____________like that? Are you a – what is it?
Panellist C:___________ controller?
Panellist A: Yes, that’s it! A pest _______________? Are you a ____________?
Jason: ______________! I am a pest controller!

III. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА УРОКУ
1.Бесіда «вчитель – учень - учень»
T: What is important in choosing a profession? Agree or disagree with me:
·      Job satisfaction is very important factor.
·      Money is the most important factor.
·      Friendly atmosphere is the most important factor.
·      Good conditions is a good factor.
·     Training is useful in your profession.

     2.Підсумки уроку.
T: Well, I see that our previous lessons haven’t been in vain. What have you done today? Was it interesting and useful to speak about professions? What activity did you like best?
Students give their answers.
St.1: To my mind the lesson was interesting and useful for us. The best for me was the project work. It was exciting!
St.2: As for me I liked to take part in the project work and to be a correspondent.
  T: I hope that you will be satisfied with your profession and workplace in future and your job will make you happy like the man on this video!
     Перегляд відео.
  T: Your marks are… . For the project work and for the listening I’ll say the marks at the next lesson.
3.Повідомлення домашнього завдання.
T: Well, we are coming to the end of our lesson. I’d like you to write down your home task: you have to write a small composition “Is it difficult to be the president of the country?”
 Now I wish you good luck and I hope that it will help you to succeed in life. Bye for now!







Додаток (картка учня).
Date:
Name:
Topic: “In the World of Professions”.
1. Choose from the box the right variant of job.

a teacher                      a police officer
an accountant              an interpreter
a lawyer                       a secretary
a nurse                         a cook
a manager                    a waiter

 
 








2. Project work.
I estimate my work:
Members of my group............................................................................
I listened when other told.
I proposed my ideas.
I asked others about their ideas.
I asked my collaborators about help when I need it.
I helped somebody in my group.
I told others that I like their ideas.
I adhered to my order.

3. Listening.
1)   Give short yes/ no answers to the panel’s questions.
e)    Does he work with animals?  ________________________
f)     Is his occupation dangerous? ________________________
g)    Does he work in a special place? _____________________
h)   Does he enjoy his job? _____________________________

2)   Answer the questions.
a)    Name three places where Jason works.
________________________________________________
b)   Write two words Jason uses to describe his job.
________________________________________________

3)   Can you guess Jason’s job? Write your guess here.
Jason is a _______________________.

4)   Complete the dialogue with the words you hear.

Panellist  A: Sorry. OK. Do you kill the _________ _________ you work with?
Jason: Yes! Yes, I have to ___________them!
 Panellist B: Right, I think we’ve got it! Are you a … Are you one of those__________who kill rats, or bad insects, or ___________ __________ like that? Are you a – what is it?
Panellist C:___________ controller?
Panellist A: Yes, that’s it! A pest _____________? Are you a    __________?
Jason: _____________! I am a pest controller!








Методична розробка 
відкритого уроку з предмета "Всесвітня історія"
на тему: 
"Канада у другій половині ХХ ст. — на початку ХХІ ст."

                                                                                 Підготувала: викладач історії
                                                                                 ДНЗ  «Запорізький ППЛ»
                                                    Щука Людмила Миколаївна 




Мета: охарактеризувати особливості політичного та соціально-економічного розвитку Канади в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст., визначити суть проблеми Квебеку, розвивати вміння встановлювати причиново- наслідкові зв’язки, аналізувати, порівнювати, висловлювати власні судження, критично мислити; виховувати в учнів зацікавленість історією.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку

І. Організаційний момент уроку

ІІ . Актуалізація опорних знань

Бесіда

1.     На чиєму боці виступала Канада в Другій світовій війні? Чому?
2.     Який статус сучасної Канади?(визитівка)
3.     Як змінився статус Канади?

ІІІ Оголошення теми та мети уроку.

Проблемне питання  - Чи змогла Канада конституційним шляхом перейти від домініону до незалежності?

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

Канада, яка була англійськім домініоном, взяла активну участь у ІІ Світовій війні на боці антигітлерівської коаліції.
У роки ІІ Світової Війни Канада зробила важливий внесок у перемогу. Країна з населенням у 12 млн душ спромоглася мобілізувати до зброєнних сил 785 тис. осіб, або майже 15% усього населення.
Канада стала справжнім арсеналом Англії. Тут було вироблено понад 800 тис. військових вантажних автомобілів, 50 тис. танків, 18 тис. літаків, 4 тис. військових кораблів.
Її війська брали участь у бойових діях майже на всіх фронтах війни.
Канадські льотчики відіграли значну роль у повітряному захисті Великої Британії. Канадські війска брали активну участь у висадженні союзницьких сил у Франції 1944 р., у бойових діях на території Італії,Індії інших країн. 42 тис. канадців загинули в роки війни.


V. Сприйняття і усвідомлення навчального матеріалу

1. Робота з текстом підручника і запис у зошит «наслідки ІІ Світової війни»

Давайте узагальнимо які наслідки ІІ Світової війни для Канади?
Чим можна пояснити той факт, що під час ІІ Світової війни в Канаді були наявні ознаки економічного зростання?

2. Проблема Квебеку
Робота з політичною картою: знайдіть провінцію Квебек і порівняйте її  іншими провінціями.
Робота по рядам «Проблема Квебек»:
1 ряд – причини
2 ряд – наслідки
3 ряд – заходи уряду
Словникова робота – «Сепаратизм»
«Мозковий штурм» - визначте об’єктивні і суб’єктивні причини підйому сепаратизму у Квебеку.
В чому суть Квебеку? (рівноправність франкомовного населення)
Поміркуємо, які шляхи розв’язання Квебекської проблеми ви могли б запропонувати?

3. Конституційна реформа 1982р.
Динаміка політичного життя
• …–1948 р. — М. Кінг (ліберал)
• 1948–1957 рр. — Л. Сен-Лоран (ліберал)
• 1957–1963 рр. — Д. Дифенбейкер (консерватор)
• 1963–1968 рр. — Л. Пірсон (ліберал)
• 1968–1979 рр. — П. Е. Трюдо (ліберал)
• 1979 р. — Д. Кларк (консерватор)
• 1980–1983 рр. — П. Е. Трюдо (ліберал)
• 1984–1993 рр. — Б. Малруні (консерватор)
• 1993–2003 рр. — Ж. Кретьєн (ліберал)
• 2003–2006 рр. — П. Мартін (ліберал)
• З 2006 р. — С. Гарпер (консерватор)

Які провідні партії Канади?
Яка партія перебувала більшу частину при владі? Її діяльність.
Запис в зошит

Яка суть і значення конституційної реформи 1982р.?
Таким чином, тільки на 115 р. життя Канада позбулася колоніального минулого.

4. Соціально-економічний розвиток Канади в к. ХХ - на початку ХХІ ст.
Канада посідає одне з перших місць у світі за рівнем життя. Які соціально-економічні заходи уряду сприяли цьому і які фактори економічного зростання?
Робота в групах
1 група – заходи в соціальній сфері
2 група – заходи в економічній сфері
3 група – фактори економічного зростання
Чому Канада посідає одне з перших місць у світі за рівнем життя?


VІ. Обговорення проблемного питання. Метод «Прес»

VІІ. Систематизація знань

Коли Канада остаточно здобула суверенітет?
Як змінилося становище Канади після ІІ Світової війни?
Яка головна проблема Канади? Чи вдалося її вирішити?

VІІІ. Рефлексія. Презентація «13 фактов о Канаде»

ІХ. Підсумки уроку. Оцінювання. Домашнє завдання

Опрацювати параграф 11, знати дати.
Скласти тези «Спроби вирішення проблеми провінції Квебек»
Презентація «Канада – країна «великої сімки»».

Запоріжжя - 2015

Методична розробка 
відкритого уроку з історії України 
на тему: 
«Культура і духовне життя в роки 
нової економічної політики»


                                                                                  Підготувала: викладач історії
                                                                                 ДНЗ  «ТОКМАЦЬКИЙ  ПЛ»
                                                                                 Піпнік  Наталія  Михайлівна

.
Тема уроку: Культура і духовне життя в роки НЕПу. 
Мета уроку: навчальна:розкрити політику більшовиків в галузі культури, 
                       дослідити розвиток культури в Україні у 20-ті роки, визначити
                       сутність політики  українізації, її причини, довести, що українізація 
                       сприяла відродженню культури в Україні;
                         розвиваюча: розвивати вміння давати оцінку історичних подій,
                         аналізувати їх, порівнювати та  робити власні висновки, створювати 
                         узагальнюючі характеристики діячів політики та культури, знаходити 
                         аналогічні явища в минулому й сучасному, порівнювати їх і робити
                         логічні висновки, закріпити навички роботи з картою документами, 
                         використовувати документи і матеріали з історії рідного краю;
                         виховна: виховувати на кращих зразках національної культурної
                         спадщини, виховувати інтерес, повагу і толерантність до історичного
                         минулого.  
Очікувані результати: після уроку вміти визначити сутність політики українізації, 
                                      пояснити поняття: українізація,  лікнеп, ВАПЛІТЕ,
                                         відродження, довести, що українізація сприяла відродженню 
                                         культури в Україні, робити власні висновки щодо розвитку
                                         культури 20-х рр. XX ст., проаналізувати по карті культурне
                                      життя в 20-ті роки, використати матеріали з історії рідного
                                      краю.
Основні поняття і терміни: коренізація, українізація, лікнеп, ВАПЛІТЕ,
                                                Українське  Відродження, атеїзм.
Основні дати: квітень 1923 р. – XII з’їзд РКП(б) проголосив курс на коренізацію
                          1922 р. – створення спілки селянських письменників «Плуг» 
                          1922 р. – відкриття театру «Березіль» 
                          1923–1925 рр.– спілка пролетарських письменників «Гарт»
                          1923 р. – створення товариства «Геть неписьменність!» 
                          1924 р. – утворилася письменницька група «Ланка» (МАРС)
                          1925 р – виникнення ВАПЛІТЕ
                          1925–1928 рр. – літературна дискусія в Україні 
                          1927 р. – створення Всеукраїн. союзу пролетарських письменників 
Обладнання: мультимедійний проектор, карта, презентації, театральна афіша.
Тип уроку:  комбінований урок-дослідження з елементами рольової гри.
Структура уроку:    
I. Організаційний момент - 1  хв.  
II.  Актуалізація опорних знань і умінь для підготовки до  нової теми  - 4 хв.    
III. Мотивація навчальної діяльності  - 1 хв.
IV. Повідомлення теми, очікуваних навчальних результатів, 
      проблемного запитання     - 2 хв.
V. Організація сприйняття нової інформації -  2 хв.
VI. Організація засвоєння нових знань через рольову гру та  презентації груп -25 хв.
VII. Закріплення нових знань - 3 хв.
VIII. Застосування знань шляхом вирішення проблемних завдань - 3 хв.
IX. Узагальнення вивченого на уроці  - 3 хв.
X. Оцінка знань, домашнє завдання  - 1 хв.

Хід уроку:
I. Організаційний момент - 1  хв.  
II. Актуалізація опорних знань і умінь для підготовки до нової теми – 4 хв.  
Яку тему розділу ми з вами вивчаємо?
Що таке НЕП? 
Які причини переходу до НЕПу?       
4.  Які результати НЕПу? 
      5. Чи можемо ми взяти якийсь досвід із НЕПу сьогодні?   
      6. Яка нова держава утворюється в роки Непу?  На яких принципах?  
III. Мотивація навчальної діяльності  - 1 хв.
Таким чином, ми з вами з’ясували, що нова економічна політика вивела економіку з кризи, хоча було й безліч протиріч… І сьогодні ми з вами на нашому уроці будемо розглядати останню тему в цьому розділі, розвиток культури  в роки нової економічної політики.
IV. Повідомлення теми, очікуваних результатів, проблемного запитання   - 2 хв. 
Тему уроку: «Культура і духовне життя в роки НЕПу». Активно співдіючи разом, досліджуючи розвиток культури 20-х рр.. XX ст.., я думаю, що в кінці  уроку  ви  зможете  визначити що таке українізації, які причини її введення, який її вплив на розвиток культури, будете мати власні висновки щодо розвитку культури 20-х рр.. XX ст.., ми з вами спробуємо зануритися в ту епоху та довести, що українізація сприяла відродженню культури в Україні.
   Також необхідно буде вирішити проблемне запитання: «У чому полягав суперечливий характер розвитку культури в Україні в  20-х pp.  XX ст.?» 
V. Організація сприйняття нової інформації -  2 хв.         
Новий матеріал ми будемо вивчати за планом: 
1. Політика більшовиків в галузі культури. Українізація.
2. Розвиток освіти і науки.
3. Література. Мистецтво. Духовне життя. 

По ходу уроку ми будемо складати таблицю:
«Розвиток культури України в 1921-1928 рр.»

Галузь Характеристика   
 
VI. Організація засвоєння нових знань   – 25 хв.
    1.Політика більшовиків в галузі культури. Коренізація (українізація). 
Викладач: Поступившись рядом позицій в економічному житті, дозволивши приватну торгівлю і приватне підприємництво, влада розпочала нову економічну політику. Але більшовики розуміли, що без задоволення мінімуму національних потреб доля більшовизму в республіках завжди буде під загрозою. Вище партійно – державне керівництво також дійшло висновку, що до місцевого населення слід звертатися зрозумілою, близькою йому мовою. І щоб утриматися при  владі й зберегти створену  ними радянську державу, РКП (б) в квітні 1923 року на XII з’їзді РКП(б) впроваджує в усіх радянських республіках політику «коренізації», яка в Україні мала назву українізації.  Українізація стала офіційною лінією більшовицької партії і передбачала виховання кадрів із представників корінної національності, впровадження  в роботу державного апарату рідної для населення мови, впровадження рідної мови в освіті, пресі,  культурному  життя. 
Українська інтелігенція з величезним ентузіазмом вітала українізацію. Після всіх революційних змагань 1917-1920-х років у суспільстві з’явилися нові сподівання  на звільнення від старого світу та його обмежень; з’явилися надії, що українізація має ліквідувати наслідки пригнобленого становища, в якому український народ перебував до революції. Керували  українізацією  переконані прихильники національного відродження – О.Шумський та М.Скрипник. 
Важливою подією в суспільно-політичному життя радянської України було повернення в 1924 році до України видатного українського історика М.С.Грушевського, який розгорнув масштабну наукову діяльність. Частина представників західноукраїнської інтелігенції переїхала на Наддніпрянщину, щоб своєю працею сприяти національному відродженню.
2. Розвиток освіти і науки.
Викладач: Значна частина дорослого населення не вміла читати й писати, а успішний економічний  розвиток був неможливий без ліквідації неписьменності. В 1921р. РНК УСРР ухвалює декрет про ліквідацію неписьменності населення віком від 8 до 50 років. До цієї роботи планувалося залучити письменників у порядку трудової повинності і ставилося завдання не лише навчити робітників і селян читати, писати та лічити, а й прищепити їм комуністичні ідеї. У 1923 р. в Україні було утворено товариство «Геть неписьменність!» Протягом 20-х років чисельність дорослих неписьменних скоротилася з 76% до 43%. 
Фото тих часів. Заняття лікнепу на нашому базовому підприємстві …В.Токмак.
Українізація поширилася на всі сфери життя. На 1927 рік на українську мову навчання перейшли  25% вузів, 59% технікумів,  4/5 загальноосвітніх шкіл, діловодство було переведене на українську мову у 75% державних установ,  90% газет,  більше 50%  книг  і  журналів  видавалося українською  мовою, працювало українське радіомовлення.
Політика коренізації здійснювалася і щодо національних меншин, що жили в Україні: було створено 13 національних районів.
Запорізький край  - багатонаціональний, завдяки коренізації у Запорізькому краї відбуваються суттєві зміни в національно-культурному розвитку: утворюються, крім українських, також і національні райони: 2 російських, 3 німецьких, 2 болгарських, 1 єврейський. Відкривалися школи з національними мовами викладання. У 1925 році було 566 шкіл з німецькою мовою викладання, 342 – з єврейською, 31 – татарською.
У 1924 році почалася підготовка до запровадження обов’язкового чотирирічного початкового навчання дітей. Асигнування на освіту протягом 1923-24 рр. зросли в 7 разів. Рівень письменності на 1927– 28 н. р. покращився, але поза школою ще залишалися  близько 35 %  дітей шкільного віку.       
Звернутися до карти, до діаграми.
Розв’язувалася проблема підготовки радянських учительських кадрів – діяли 46 педінститутів і 84 технікуми. Мережа навчальних закладів та ВУЗів у 20-ті роки швидко розширювалася, утворювалися «робітфаки», які готували молодь до вступу у ВУЗи. Виникали школи ФЗУ- фабрично-заводського учнівства, які готували спеціалістів для всіх галузей народного господарства.
12 березня 1921 року у  м. В.Токмак  було засновано фабрично-заводське  училище, яке є  сучасним  ліцеєм.   
Таким чином, культурно освітня робота, направлена на ліквідацію неписьменності  та агітацію і пропаганду більшовицьких ідей в Україні мала позитивні результати.  
Викладач: Як ви вважаєте, чому радянська влада приділяла таку велику увагу розвитку освіти?
Центром розвитку науки в УСРР стала УАН, яка в 1921 р. (до 1936 року) перейменована у Всеукраїнську академію наук.1921 р. президентом ВУАН було обрано М. Василенка, потім О. Левицького, а після його смерті — В. Липського. ВУАН розгорнула науково-дослідну роботу в трьох напрямках: історико-філологічному, фізико-математичному і  соціально-економічному. 
Презентація  «Діячі науки»
Викладач: Які ваші висновки?
3. Література. Мистецтво. Духовне життя. 
Викладач: Література та мистецтво в історії України завжди відігравали важливу роль у формуванні національної самосвідомості. У 20-ті роки цей процес набув свого подальшого розвитку. У чому це виразилося конкретно, ми з вами дізнаємося, зазирнувши на засідання секції літературознавців та мистецтвознавців Всеукраїнського союзу пролетарських письменників, який існував в 1927-32 рр.
Ролі виконують: 
Керівник секції літературознавців та мистецтвознавців – 
Літературознавець - 
Мистецтвознавець -                                           (триває засідання на фоні музики)                                                      
Керівник секції….: Вважаю створення нашого Всеукраїнського союзу правильним і дуже своєчасним. Ви тільки подивіться, скільки у нас було письменницьких організацій, і правильно, що всіх їх ми об’єднали в наш союз. 
Літературознавець: Да, у 22 році Сергій Пилипенко створив спілку селянських письменників «Плуг». У 23-му році Василь Еллан-Блакитний, разом з М.Хвильовим та В.Сосюрою створив літературне угрупування пролетарських письменників «Гарт», а у 24-му - утворилася письменницька група «Ланка», згодом перейменована на Майстерню революційного слова. Я вже не кажу про угрупування непролетарських письменників — про символістів, неокласиків, футуристів. І всі ці групи та організації мали свої друкарські органи, на сторінках яких висловлювали свої погляди.  Да… якими цікавими часто були дискусії! 
Мистецтвознавець: До речі, про дискусії. Пам’ятаєте, найгострішою з них була літературна дискусія, розпочата в  25-му році Миколою Хвильовим, лідером ВАПЛІТЕ. Цей більшовик орієнтує нас на «культуру Європи, а не на культуру Москви». Його гасло «Геть від Москви, дайош Європу!» вийшло за літературні межі. 
Керівник секції….: Вважаю, що це шкідливе гасло!
Літературознавець: Ну чому  ж шкідливе гасло? Коли він виступив із гаслом «Геть від Москви!», то пояснив, чому. Зовсім не тому, що ми нібито «цю літературу не любимо, а тому, що ми органічно не можемо на ній виховуватись... 
Мистецтвознавець: Просто Микола Хвильовий раніше за інших літераторів бачить можливу небезпеку тоталітаризму. Гасло «Геть від Москви, дайош Європу!» дійсно украй сміливе, але ж Хвильовий намагається довести, що західноєвропейська культура більше нас збагатить, ніж російська… 
Літературознавець: А от насправді шкідливою була «теорія» одного із чиновників української компартії росіянина Дмитра Лебедя! Він обстоював так звану «теорію боротьби двох культур», в якій він в 23-му році доводив, що в Україні точиться «боротьба» двох культур: російської — «пролетарської, передової», і української - «селянської, відсталої». Добре, що ця теорія була засуджена. 
Керівник секції….: Та все ж таки добре, що наш Всеукраїнський союз пролетарських письменників  посилить партійний нагляд за літературною творчістю письменників. 
Мистецтвознавець:  А скільки у нас уже постійних театрів! На кінець 25 року аж 45 !! А п’єси нашого відомого драматурга Миколи Куліша збирають тисячі шанобливих глядачів у театрі «Березіль» під режисурою Леся Курбаса! 


Викладач: А які талановиті актори там грали!! Зверніть увагу на афішу та рекламний плакат: Наталя Ужвій, Гнат Юра, Амвросій Бучма, Мар’ян Крушельницький, Олександр Сердюк, Юрій Шумський, Панас Саксаганський, О. Мар'яненко!! Ставилися п’єси Миколи Куліша та Володимира Винниченка (за 20–ті роки вийшли 28 томів творів Винниченка).

У 20-ті роки творчість театру «Березіль» сягає вершин, також створюються Перший державний драматичний театр  ім. Т. Г. Шевченка в Києві на чолі з О. Загаровим,  державному драм. театр ім. І. Франка під керівництвом Г. Юри. Значну роль у становленні українського кіномистецтва відіграв Олександр Довженко.  Світове визнання Україні приніс фільм «Звенигора» Олександра Довженка у 1928 р.  
Викладач: Дякуємо вам.  
                   Як ви зрозуміли?
Якими були конкретні результати українізації в літературі? 
З якою метою був утворений Всеукраїнського союзу пролетарських письменників?                                                                   
Як ви вважаєте, зараз в сучасності чи можна провести якісь паралелі з тією епохою?
    Група учнів 3. Презентація «Художники». 
В ці роки зростає інтерес до образотворчого мистецтва, виникає ряд об’єднань художників, в тому числі Асоціація художників Червоної України,  продовжували творити К.Трохименко, Ф.Кричевський, О.Кокель, В.Касіян, А.Петрицький,  скульптор М.Лисенко.
    Мода. Відображенням епохи є не лише мистецтво, але й мода, яка відбиває  культуру свого часу і  є художнім вираженням епохи. Ітак, мода доби НЕПу, мода кінця XIX ст..,  сучасна мода…Розставте ці епохи в хронологічній послідовності…, доведіть  з «Історії костюму»… 
    Група учнів 4. Презентація «Композитори». 
У галузі музичного мистецтва відбувається творчий злет композиторів Г. Вірьовки, П. Козицького, Л. Ревуцького, К. Богуславського та інших, створена хорова капела «Думка» в 1922 р.,  в 1926 р. Київський симфонічний ансамбль, в 1925-26 рр. започатковані Національні театри опери та балету в Києві, Харкові, Одесі.        
    Відео-фрагмент фільму «На лезі бритви».
З приходом до влади більшовики оголосили релігію «пережитком», який необхідно подолати, оголосили атеїстичний світогляд. З 1926 року радянська влада розпочала наступ на українську церкву, митрополита УАПЦ В.Липківського було заарештовано, віруючих переслідували,  ці репресії закінчилися  ліквідацією УАПЦ в 1930 році. 
Таким чином, на кінець 20-х років радянська влада поступово почала встановлювати контроль над сферою культури, вводячи її в рамки своєї ідеології. В цілому, 1920-ті роки були періодом небаченого підйому української культури. В жодній з республік СРСР не відбулося такого підйому в культурі, як в Україні, тому багато дослідників не без підстав назвали цей період  Українським  Відродженням.
VII. Закріплення нових знань  - 3 хв. Очікувані результати:  
Як ви зрозуміли, що таке  українізації?. 
Які причини вв
едення українізації? 
Чи сприяла українізація відродженню культури в Україні? Доведіть це… 
Постаті яких діячів культури ви запам’ятали?
VIII. Вирішення проблемного запитання: «У чому полягав суперечливий характер розвитку культури України в 20-х pp.  XX ст.?»    - 3 хв.
    Викладач: Тобто, в цілому, характерними рисами культури 20-х років стали, з одного боку, новаторство і творчі пошуки, залучення широких народних мас до надбань і розвитку культури, а з другого боку – наростання централізації, тотальної ідеологізації. 
    Підсумувати все сказане хочу словами історика Ярослава Грицака: «Хоча українізація мала характер офіційної лінії, вона проходила не зовсім гладко. Центральне партійне керівництво намагалося звести її до на півзаходів. Його ставлення було двоїстим: формально воно підтримувало розширення сфери вживання української мови, але з виявами широкого українського почуття постійно велася боротьба, яка не припинялася».
IX. Узагальнення вивченого - рефлексія  - 3 хв. 
Учні промовляють  за такою схемою методом «Мікрофон»:  «На цьому уроці  я   запам’ятала ….(дізналася),  …мене вразило….., …мені сподобалося …, …мені захотілося …»
X. Оцінки за урок, домашнє завдання  - 1 хв. Хочеться відмітити на уроці ….
Д/з: &47-49 вивчити (підруч. Турченко. Історія України.10 кл.), все повторити, підготуватися до ТО.





Методична розробка викладача англійської мови ДНЗ "Запорізький правобережний професійний ліцей" Тарасенко С.Л.

План-конспект урока
з предмета «Спеціальна термінологія іноземною мовою»




Тема: «Комп'ютер і його компоненти»
              («Computer and its components»)

Тип уроку:
урок-практикум (узагальнення і систематизаціязастосування навичок та вмінь).
(Тема зумовлена повтореннням і контролем вивчених тем курсу: «Основні          компоненти ПК», «Пристрої введення і виведення інформації»).

Мета уроку:
на базі вивчених лексичних одиниць і сталих выразів підвести учнів до вільного спілкування з теми:
1)   навчальна:
 - відпрацювати комп'ютерну лексику, використовуючи різні форми навчання;
 - навчити вільно коментувати свої дії під час складання комп'ютера на мові, що вивчається;
 узагальнити і ситематизувати вивчений матеріал по темам;
2) розвивальна:
 развивати мовні здібності і сталий інтерес до вивчення англійської мови;
 розвивати інтелектуальні здібності (пам’ятьмисленняемоціїувагу);
3) виховна:
 виховувати комунікативно-мовний такт, комунікабельність в спілкуванні із однолітками;
 виховувати активність в розв’язанні комунікативних і пізнавально-пошукових задач;
 учити тактичному і терплячому спілкуванню в діловій сфері;
4) практична:
 учити грамотно висловлюватись по темі;
 сприймати і відповідно реагувати на іноземну мову;
 - учити працювати в колективі.

Обладнання:
інтерактивна дошкапроектор, комп’ютерекран, презентації до різних етапах уроку; контрольні листи для написання тесту.

Хід уроку.

I.  Актуалізація опорних знань.

1.     Організаційний момент.
          Привітання викладача.

2.     Постановка цілей і задач урока.

3.     Фонетична зарядка.
(проводиться для відпрацювання англійської вимови і введення в тему уроку)

No gain without pain - Без зусиль-нет досягнень
Knowledge is power - Знання - сила
It is never too late to learn - Вчитися ніколи не пізно
(на проведення даних етапів уроку потрібно хвилин)


IIЗасвоєння вивченого матеріалу.

1.     Введення теми уроку: «Комп'ютер і його компоненти»
                                      «Computer and its components»
(тема уроку представлена в 1-ому слайді презентації)

2.     Контроль умінь і навичок читання
       (контроль умінь і навичок читання проводиться на основі контролю       комп'ютерної термінології та лексичних одиниць по темі; комп'ютерні терміни представлені в презентації).
1.     Collecting data and converting it into a form suitable for computer process­ing – input hardware.
2.     A component with a display screen for view­ing computer data and television programs – monitor.
3.     The mechanical, magnetic, electronic, and electrical devices composing a computer system – hardware.
4.     The most common input device looking very much like a typewriter – keyboard.
5.     Optic-electronic device that is used to input graphics as well as typeset characters – scanner.
6.     A hand held device connected to the computer by small cable – mouse.
7.     A light sensitive photoelectric cell to signal screen position to the computer – light pen.
8.     The system of component of the computer in which information is stored - memory.
9.     Storing computer instructions and data in a form that is relatively permanent and retrieve when needed for processing – storage hardware.
10.  A rigid disk coated with magnetic mate­rial, for storing programs and relatively large amounts of data – hard disk.

(на проведення даного етапу уроку потрібно хвилин)


3.     Контроль умінь і навичок аудіювання і письма
(розуміння англійської мови на слух; учні письмово закінчують фразу, розпочату учителем).
1.     The basic job of computer is ………. (processing information).
2.     The term used to describe the instructions that tell the hardware how to perform a task ………. (software).
3.     The sixth system element of a computer system ………. (connectivity).
4.     Information in the form of instruction ………. (program).
5.     A combination of electronic and electromechanical components ………. (hardware).
6.     A hand held device connected to the computer by small cable ………. (mouse).
7.     A light sensitive photoelectric cell to signal screen position to the computer ………. (light pen).
8.     Random access memory ………. (RAM).
9.     Read only memory ………. (ROM).
10.  A computer output device that produces a paper copy of data or graphics ………. (printer).
11.  The main component of computer system ………. (people).
12.  A rigid disk coated with magnetic mate­rial, for storing programs and relatively large amounts of data ………. (hard disk).

(контроль виконання завдання; відповіді представлені у презентації)
 (на проведення даного етапу уроку потрібно 10 хвилин)


4.     Контроль умінь і навичок говоріння
(контроль умінь і навичок говоріння проводиться в кілька етапів)

1 етап - підготовка до установки віртуального комп'ютера
(матеріал представлений в презентації; учні, використовуючи матеріал презентації, відповідають на запитання викладача)

2 етап - установка віртуального комп'ютера з використанням інтерактивної дошки та вивченої комп'ютерної термінології

 (на проведення даних етапів уроку потрібно 15 хвилин)

  IІІПідбиття підсумків уроку.
1.     Виконання тесту на закріплення матеріалу
(питання для виконання тесту представлені в презентації)

2.     Виставлення оцінок за работу на уроці

( на проведення даного етапу уроку потрібно  хвилини)

    ІV. Домашнє завдання.
(повторити комп'ютерну лексику і терміни)

Запоріжжя 2015 рік     
                        


                                        

Методична розробка уроків зі світової літератури  на тему :
« Сторінки життя та творчості французького письменника  Альбера Камю. Жанрово-тематичні особливості роману-притчі Альбера .Камю «Чума». Моральний вибір героїв Камю» викладача ДНЗ "Запорізький ПБЛ" Чигілейчик Ж.М.




Урок № 1
Мотиваційна програма уроку
Тема: Сторінки життя та творчості французького письменника
Альбера Камю.
Навчальна мета: ввести учнів у художній світ Альбера Камю;
розглянути суть екзистенціалістських ідей та їх вплив на творчість Камю;
Розвиваюча мета: розвивати критичне мислення та усне мовлення учнів;
Виховна мета: виховувати інтерес до французької літератури.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Вид уроку: вивчення біографії письменника та формування теоретико-літературних понять.
Метод: інтерактивний метод розвитку критичного мислення; «джигсоу», «ключових питань», робота в групах
Прийоми: сенкан.
Обладнання: портрет Альбера Камю, філософа Сьорена К’єркегора, картини античної міфології з зображенням Сізіфа, Прометея, Немезиди.
Список використаної літератури:
1.Великовський С. «Проклятые вопросы» Камю // Альбер Камю. Избранное. – М., 1988. – С. 5 – 38.
2. Волощук Є.Зарубіжна література: Підручник для 11-го кл. загальноосвіт. навч.закл. – К.: Генеза, 2004. – 464 с.
3.. Волощук Є.Зарубіжна література: Хрестоматія-посібник  для 11-го кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2004. – 560 с.
4. Ісаєва О. Світова література: підр. для  11-го кл. загальноосвіт. навч. закл.  – Харків: Сиция, 2011. – 320 с.
5. Ковбасенко Ю. Світова література: підр. для  11-го кл. загальноосвіт. навч. закл.(рівень стандарту). – К.: Грамота, 2012. – 272 с. 

Хід уроку
1. Евокація (фаза актуалізації).
На цьому етапі учні згадують все, що їм відомо з даної теми і визначають
рівень власних знань.
Викладач: Що вам відомо про Альбера Камю?
Учень: Камю – представник екзистенціалізму.
 Учень: Камю цікавився філософією Сьорена К’єркегора, основною ідеєю          якої є подолання абсурду.
Учень: На формування світогляду Камю – письменника вплинули романи  Ф.Достоєвського.
Учень: Камю – лауреат Нобелівської премії 1957 р.
2. Осмислення (вивчення нового матеріалу).
Учні заздалегідь були розділені на групи, кожна група виконувала випереджальне завдання.
Виступ 1 групи – біографів
Учень 1: Народився Камю 7 листопада 1913 року в Алжирі, на той час колонії Франції, у родині сільськогосподарського робітника Люсьєна Камю та його дружини іспанки Катрін Сантес. Альберу ще не виповнилося й року, коли почалась Перша світова війна. Батька відправили на фронт, де він і загинув у битві під французьким містом Марна. Мати з двома синами переїхала до міста Алжир і влаштувалася прибиральницею. Тут, у бідняцькому передмісті, минуло дитинство письменника. Однак нужденне життя не завадило здібному хлопцеві закінчити з відзнакою початкову школу і вступити до Алжирського ліцею.
Учень 2: Саме в ліцеї він захопився читанням філософських праць і художніх книжок. Це захоплення переросло в професійний інтерес під час навчання на філологічному факультеті Алжирського університету, куди юнак вступив у 1932 р. До кола його особливих зацікавлень потрапляють праці таких філософів, як Артур Шопенгауер, Сьорен К’єркегор. Значний вплив на філософсько – літературні шукання юнака справляють також романи Федора Достоєвського. Згодом у своєму щоденнику Камю запише: «Я зустрівся з творами Достоєвського, коли мені було двадцять років, і потрясіння, яке я пережив під час цієї зустрічі, живе і сьогодні…»
Учень 3: Під час Другої світової війни, яка застала письменника у Парижі, він вступив у ряди руху Опору, був учасником підпільної групи «Комба». На фронт Камю не брали через погане здоровя – він хворів на сухоти. Саме у воєнні та повоєнні роки з’являються його головні твори – повість «Сторонній», філософське есе «Міф про Сізіфа», роман «Чума». Повоєнна ситуація у світі поставила перед людиною більше запитань, ніж дала відповідей. До жахів фашистських таборів долучилися жахливі розповіді про сталінський ГУЛАГ. У своєму творі «Бунтівна людина» Камю доходить висновку, що будь – яка революція неодмінно закінчується диктатурою.
Учень 4: У 1957 році письменник став лауреатом Нобелівської премії. Цікавим був традиційно стриманий висновок Нобелівського комітету про Камю: «За величезний внесок у літературу, який полягає у висвітленні значення проблем людського сумління». У нобелівській лекції письменник наголосив про зв’язок своєї творчості з проблемами сьогодення. Життя Камю обірвала автомобільна катастрофа 4 січня 1960 року. На місці трагедії знайшли рукопис роману «Перша людина», який, після підготовки рукопису його донькою Катрін, був надрукований у 1994 році. Як тут не згадати славнозвісне булгаковське: «Рукописи не горять!»
Викладач: Які обставини дитинства та юності Камю вплинули на становлення його особистості?
Учень: Під час навчання на філологічному факультеті Алжирського університету вивчає філософські праці А.Шопенгауера, С.К’єркегора.
Учень: Значний вплив на формування світогляду мали романи Ф.Достоєвського.
Викладач: Які ви можете назвати твори письменника?
Учень: Найвідомішими творами Камю є повість «Сторонній», роман «Чума», роман «Перша людина».
Виступ 2 групи –літературознавців
Учень 1: «Мистецтво – це в якомусь сенсі бунт проти недосконалості і конечності світу: воно полягає в тому, щоб перетворювати реальність, одночасно зберігаючи її, бо в ній джерело його емоційної напруги», - писав Камю. Ці слова можна назвати своєрідним життєвим кредо французького письменника і філософа Альбера Камю. Адже саме естетику бунту проти всіх форм гноблення і приниження людини, проти обмеження свободи, проти знецінення справжніх цінностей. Алжирське походження певною мірою вплинуло на формування його творчої особистості. Усвідомлюючи себе спадкоємцем французької культури, Камю водночас відчував тісний зв’язок із місцевістю, в якій зростав. Алжир як тема і як художній простір, був присутній у його творах.
Учень 2: Згідно з планом молодого письменника, відповідно до тем, які розроблятимуться у різних жанрах, творчість Камю  поділялася на 3 етапи:
·     1 етап – «цикл абсурду»:філософське есе «Міф про Сізіфа», повість «Сторонній», п’єси «Калігула» та «Непорозуміння»;
·     2 етап – «цикл бунту»: роман «Чума»,філософська праця «Бунтівна людина»,пєси «Стан облоги», «Праведники»;
·     3 етап – «цикл любові»: роман «Перша людина», філософське есе «Антична богиня Немезида», п’єса «Дон Фауст».
Цікаво, що провідну тему кожного «циклу» письменник позначив певними образами античної міфології, які у його інтерпретації стали усвідомлюватися як епохальні символи. Так, етапу «абсурду» відповідав Сізіф, що мусив терпіти віковічну муку безглуздої праці, етапу «бунту» - образ покараного, але незламного Прометея, етапу «любові» - образ Немезиди, що, за Камю, втілював ідеї «міри» та справедливості.
Учень 3: Камю є яскравим представником екзистенціалізму – течії в літературі Європи, що виникла після Першої світової війни, сформувалася у 30 – 40 роках ХХ століття. Саме унікальність людського буття  екзистенціалісти висувають на перший план, розглядаючи людину  як вільну істоту, відповідальну за вибір власної долі. Так, Камю  зазначав: «Саме вільний вибір створює особистість. Бути – означає вибирати себе». Навколишній світ розглядається ними як вороже середовище, в якому панують абсурд і хаос. Людина має протистояти. Серед основних рис екзистенціалізму виділяють такі:
·       застосування прийому розповіді від першої особи, яка спостерігає за подіями і є їх учасником;
·       використання екзистенційних тем і мотивів(абсурду буття, відчуження особистості відсвіту,страху, відчаю, самотності, страждання,смерті);
·       зображення героя в «межовій ситуації», тобто такій, коли випробовуються її моральні сили і відбувається прозріння,
·       тяжіння до притчі як засобу вираження морально-філософських роздумів письменника.
Учень 4: Крім Камю, основоположником цієї літературної течії вважають французького письменника Жана Поля Сартра. Слід наголосити, що екзистенціалізм як літературна течія виріс із філософії Сьорена К’єркегора. В українському письменстві риси екзистенціалізму відчутні у творчості В.Підмогильного, І.Багряного, Т.Осьмачки, В.Стуса, В.Шевчука.
Викладач: Яким було життєве кредо Камю?
Учень: Камю писав: «Мистецтво – це бунт проти недосконалості світу…»  Викладач: Назвіть етапи творчості Камю.
Учень: Творчість Камю поділялася на 3 етапи: «цикл абсурду»,«цикл бунту», «цикл любові».
 Викладач: Які образи античної міфології використовував Камю, що вони символізують?
Учень: Камю використовував такі образи античної міфології: Сізіф мусив терпіти віковічну муку безглуздої праці, покараний, але незламний Прометей, Немезида, що втілювала «міру» і справедливість.
 Викладач: В чому полягає сутність екзистенціалізму?
Учень: Екзистенціалізм, як літературна течія, базується на принципі: людина відповідає за вибір власної долі. Оскільки навколишній світ є абсурдним, людина має йому протистояти.
Викладач: Назвіть риси екзистенціалізму.
Учень: Серед основних рис екзистенціалізму виділяють такі:
·       застосування прийому розповіді від першої особи, яка спостерігає за подіями і є їх учасником;
·       використання екзистенційних тем і мотивів(абсурду буття, відчуження особистості відсвіту,страху, відчаю, самотності, страждання,смерті);

·       зображення героя в «межовій ситуації», тобто такій, коли випробовуються її моральні сили і відбувається прозріння,
·       тяжіння до притчі як засобу вираження морально - філософських роздумів письменника.
Викладач: Хто з філософів стояв у витоків екзистенціалізму?
Учень: Екзистенціалізм як літературна течія виріс із філософії Сьорена К’єркегора.
Викладач: Яким українським письменникам притаманні риси екзистенціалізму?
Учень: В українському письменстві риси екзистенціалізму відчутні у творчості В.Підмогильного, І.Багряного,Т.Осьмачки, В.Стуса, В.Шевчука.
3. Рефлексія (міркування).
На даному етапі учні узагальнюють здобуту інформацію, висловлюють сутність набутих знань у вигляді творів-мініатюр,сенканів (сенкан–це п’ятирядковий вірш у прозі, що синтезує інформацію і в стислій формі виражає ставлення до прочитаного, перший рядочок сенкану складається з іменника, другий рядочок – з двох прикметників, третій рядочок – з трьох дієслів, четвертий рядочок – з речення, п’ятий рядочок завершується іменником).
Викладач пропонує учням скласти сенкан за темою: «А.Камю».
Учень:    1. Екзистенціаліст.
                2. Бунтівний, незламний.
                3. Обирає, відповідає, протистоїть.
                4. Вважає любов сенсом життя.
                5. Гуманіст.
Учень: 1. Мислитель.
                2. Вражаючий, трагічний.
                3. Шукає, переосмислює, стверджує.
                4. Зображує героя в «межовій ситуації».
                5. Борець.
Викладач: Так хто ж Альбер Камю: філософ чи письменник?
Учень: Альбер Камю – французький романіст та філософ.
Викладач: Альбер Камю вважав, що письменник – це «оголений нерв епохи» і тільки він здатний відчути «духовні потоки», які линуть від кожної людини окремо і людства взагалі, визначаючи моральний стан усієї цивілізації. Таке розуміння призначення літератури й митця дало змогу Камю стати одним із лідерів філософсько-мистецького напряму – екзистенціалізму. Поставивши існування в центр буття, письменник боровся за звільнення розуму і душі від абсурдної дійсності. Завдяки цьому мав великий вплив на розвиток європейської культури. Сам Камю не вважав себе філософом, наголошуючи завжди на тому, що він є літератором.
4.Виставлення оцінок.
5.Домашнє завдання: прочитати роман-притчу А.Камю «Чума» і зясувати, який моральний вибір під час епідемії чуми роблять герої ?









Урок № 2



Мотиваційна програма уроку
Тема: Жанрово-тематичні особливості роману-притчі Альбера Камю «Чума». Моральний вибір героїв Камю.
Навчальна мета: ознайомити учнів з історією створення роману-притчі
«Чума»; визначити жанр та тематику твору, його композицію; зясувати проблему морального вибору героїв.
Розвиваюча мета: розвивати критичне мислення та усне мовлення учнів;
Виховна мета: виховувати почуття відповідальності людини за власну долю.
Тип уроку: поглиблений аналіз твору.
Вид уроку: вивчення стилю твору та образної системи.
Метод: інтерактивний метод розвитку критичного мислення; «ключових питань».
Прийоми: сенкан.
Обладнання: портрет Альбера Камю, текст роману-притчі «Чума», словник термінів.
Список використаної літератури:
1.Великовський С. «Проклятые вопросы» Камю // Альбер Камю. Избранное. – М., 1988. – С. 5 – 38.
2. Волощук Є.Зарубіжна література: Підручник для 11-го кл. загальноосвіт. навч.закл. – К.: Генеза, 2004. – 464 с.
3.. Волощук Є.Зарубіжна література: Хрестоматія-посібник  для 11-го кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2004. – 560 с.
4. Ісаєва О. Світова література: підр. для  11-го кл. загальноосвіт. навч. закл.  – Харків: Сиция, 2011. – 320 с.
5. Ковбасенко Ю. Світова література: підр. для  11-го кл. загальноосвіт. навч. закл.(рівень стандарту). – К.: Грамота, 2012. – 272 с. 
6. Наливайко Д. Трагічний гуманізм Альбера Камю // Камю А. Вибрані твори. – К.: Дніпро,1991. – С. 25 – 26.
Хід уроку
1. Евокація (фаза актуалізації).
На цьому етапі учні згадують все, що їм відомо з даної теми і визначають
рівень власних знань.
Викладач: На цьому уроці ми продовжуємо розглядати творчість Альбера Камю. Ви повинні були прочитати твір А.Камю «Чума». Я пропоную вам ознайомитися з висловлюваннями літературних критиків про роман. Зверніть увагу на презентаційні картки до уроку.
Учень: Так, Д.Наливайко в статті «Трагічний гуманізм Альбера Камю» пише: «Твір «Чума» Камю – роман філософський, і природно, що на першому плані в ньому філософська проблематика…трактування зла в контексті людського буття…Чума – це зло невіддільне від людини та її існування, найстрашніша ж вона тим, що навіть той, який не хворий, все одно носить хворобу в своєму серці, подолання стану «зачумленості» вимагає повної мобілізації волі, духовних і моральних сил особистості». Я згодний з точкою зору цього дослідника. Образ чуми виростає у символ зла, якщо мати на увазі тоталітарні режими Німеччини, СРСР, Італії, а проблематика твору головного питання екзистенціалізму – переживання особистістю «межової ситуації», пошуків духовної опори в абсурдному світі.
Учень: « «Чума» - один із найсвітліших творів західної словесності післявоєнного  періоду, у ній є риси «оптимістичної трагедії». Це твердження не парадокс…через усі страждання та жахи епідемії автор хронічки доніс до читачів добру звістку і вона торжествує над трагедією, прокладаючи шлях віри в духовні сили людини сучасної цивілізації…» , -  пише дослідник В.Єрохін. Так, твір Камю можна назвати оптимістичним. Перебуваючи в «межовій ситуації» людина духовно відроджується, стає морально стійкою.
Викладач:  Роман «Чума» є вершинним досягненням творчості А.Камю. Він увійшов до історії літератури ХХ століття як літературний пам’ятник борцям проти гітлерівської навали. Над «Чумою»письменник працював близько восьми років, упродовж яких кілька разів змінювалися і загальна концепція твору, і його зміст. Перші нотатки про роман датовані ще 1938 роком. Первісний нарис розповідав про двох бідних молодих людей,які попри злидні та абсурдність ворожого світу знайшли свою «зачаровану пустелю» щастя-любов. Згодом , уже в остаточному варіанті роману майже без змін була перенесена до сповідь скромного чиновника міської мерії Жозефа Грана. Звістка про початок Другої світової війни , що застала Камю в Алжирі, суттєво змінила первісний задум. Війна була сприйнята митцем як наочне втілення абсурдності існування.
1941 року, стомлений подорожжю шляхами переможеної Франції, Камю прибув до Орана, одного з приморських міст Алжиру. Місто справило на нього гнітюче враження. «Немає жодного місця,- відзначав письменник, - що його оранці не спотворили б якоюсь огидною будівлею, здатною перекреслити будь-який пейзаж. Місто, що відвертається від моря,обертаючись навколо своєї осі, ніби равлик». Таким Орану ввійшов до його роману. Поволі у задумі твору почала набувати першочергової значущості ідея активного опору злу. Цей важливий поворот зафіксований також чернетками Камю:«Усі борються – кожен по-своєму. Боягузтво – лише у тому,аби встати навколішки». Пошукам сенсу буття присвятив А.Камю роман-притчу «Чума», який є своєрідним узагальненням екзистенційних поглядів письменника. А.Камю для свого твору обрав жанр роману-притчі. Будь ласка, прочитайте визначення поняття роману-притчі в літературознавстві.
Учень: Роман-притча – великий епічний твір із моральною повчальною ідеєю.
Викладач: Роман-притча «Чума» написаний у формі хроніки чумного року в Орані. Будь ласка, прочитайте визначення цього поняття в       літературознавстві.
Учень: Хроніка – запис історичних подій у хронологічній послідовності.
Викладач: Ми підійшли до питання композиції твору. Давайте окреслимо схематично основні композиційні моменти.
Учень: Роман складається з пяти частин, у яких розповідається про чумний  рік. У творі послідовно описано всі стадії епідемії: початок,наростання, загострення і спад.
Викладач: Назвіть, будь ласка, основні моменти сюжету.
Учень: Схематично сюжет роману «Чума» можна відобразити так: хроніка тяжкого року в Орані(виникнення епідемії чуми) – роздуми лікаря Ріє і його суперечка з чиновниками, які не бажають глянути правді в обличчя і визнати, що вони мають справу з чумою – створення санітарних дружин, досягнення чумою своєї вищої точки –винахід вакцини і врятування перших хворих – зняття санітарних кордонів і прихід до Орана першого потягу – фінал роману відкритий, тому що знищити чуму неможливо, оскільки за певних умов вона знов повертається.
Викладач: Зупинимося на проблемі вибору, зробленого героями роману.
2. Осмислення (вивчення нового матеріалу).
Учні заздалегідь отримали випереджальне завдання. Сутність завдання полягала в тому, щоб дослідити, як герої поводять себе в «межовій ситуації»(процес кризи, ламання старих цінностей, перегляд людиною відносин зі світом і народження нових цінностей).
Учень: Лікар Бернар Ріє мужньо протистоїть смертельній епідемії зовсім не тому, що він переконаний у можливості перемоги над нею, а тому, що інакше діяти він не може: совість, а до того ж і елементарна людська та професійна порядність змушують його чинити тільки так, як він робить, - приходити людям на допомогу навіть тоді, коли реально допомогти він їм не може.
Учень: Це стосується і паризького журналіста Раймона Рамбера, якому соромно «бути  щасливим наодинці», і тому після кількох спроб вирватися з Орана він попри все залишається вірним цьому твердженню і приєднується до помічників лікаря Ріє.
Учень: Найближчий сподвижник лікаря Ріє – Жан Тарру. Він оселився в Орані незадовго до трагедії. Життєлюбний і мужній, наділений почуттям внутрішньої свободи, він справляє враження неординарної особистості. Син поважного прокурора, Тарру залишив рідний дім після того, як пережив стрес на судовому процесі, під час котрого його батько добився для обвинуваченого смертного вироку. Бунт проти законів світу, на сторожі яких стояв батько-прокурор, привів юнака до «лівого» політичного руху. Однак і в середовищі революціонерів герой стикнувся з жорстокістю, якою на практиці супроводжувалися спроби встановити справедливий порядок речей. Як і батько-прокурор, революціонери виявилися невільними вбивцями. Відрізнялися лише політичні гасла, під якими проливалася кров. Цей життєвий досвід назавжди прищепив Тарру відразу до політики. Це спонукає героя організувати в зачумленому Орані добровільні санітарні дружини. Героїчна вдача Тарру розкривається у сцені його смерті від чуми.
Учень: Чума зумовлює зрушення і у світогляді священика Панлю. Звістку про чуму він, згідно з християнською системою уявлень, тлумачить як Божу кару, наслану на оранців за їхні гріхи. У першій своїй проповіді він закликає паству покаятися, очиститися, покірно прийняти лихо, зрештою, не покладати надій на медицину, а цілком довіритися Господній волі. Однак поволі ідея покарання у свідомості Панлю поступається місцем ідеї милосердя, що вимагає усіма можливими засобами допомагати жертвам лиха. Ці переконання надихають його на участь у роботі санітарної дружини.
Учень: Протест проти пошесті абсурду й зла виникає і душі непомітного службовця міської мерії Жозефа Грана. Стомившись від нудьги подружнього життя, дружина покинула Грана . У цьому, вважає Гран, є і його провина: адже він не знайшов влучних слів – слів любові, які б могли зупинити його Жанну. Відтоді Гран вперто шукає ці влучні слова, аби хоч із запізненням висловити свої почуття до колишньої дружини. Під час чуми Гран жертвує своїм життям, працюючи в санітарній дружині.
Викладач: Ми бачимо, що всіх цих героїв обєднує переконання в тому, що боротьба з чумою є «справою кожного». Згадаємо слова священика Панлю: «Всіляка байдужість злочинна». Правоту цього твердження Камю доводить на прикладі долі Коттара , якого байдужість до страждань співвітчизників і зосередженість на особистих інтересах перетворюють на невільного «спільника» чуми.
Викладач: Що ж таке чума? Які ваші асоціації?
Учень: Чума – це епідемія.
Учень: Чума – алегоричне зображення руху Опору проти фашизму, «коричневої чуми».
Учень: Чума – це «художня ілюстрація» екзистенціалізму. В романі зустрічаємо такі строки: «Чума покаже моральне обличчя тих , кому минулої війни випало думати, мовчати і страждати». Це необхідність особистого морального вибору людиною свого шляху в умовах «межової ситуації» і відповідальності за цей вибір.
Викладач: Отже, твір А.Камю – це роман-попередження, роман-пересторога, що робить його загальнолюдським.
3. Рефлексія (міркування).
Викладач пропонує учням скласти сенкан за темою: «Роман «Чума» А.Камю».
Учень: 1. Притча.
                2. Філософський, трагічний.
                3. Вражає, символізує, змінює.
                4. «Чума» - це книга про тих, хто чинить опір.
                5. Боротьба.
Учень: 1. Попередження.
                2. Загальнолюдський, багатозначний.
                3. Виявляє, визначає, активізує.
                4. «Чума» - роман-пересторога.
                5. Вибір.
Викладач: За логікою Камю, перемогти зло остаточно людина не в змозі. У фінальних рядках роману зазначено: «…бацила чуми ніколи не вмирає, ніколи не щезає, десятиліттями вона може дрімати десь у закутку меблів або в стосі білизни, вона терпляче вичікує своєї години в спальні, в підвалі, у валізі, у носовичках та паперах, і , можливо, настане день, коли на лихо і в науку людям чума розбудить пацюків і пошле їх конати на вулиці щасливого міста». Однак це не означає, що жертовна боротьба Ріє та його товаришів проти чуми була марною. Вона мала вищим сенсом обстоювання духовних цінностей – гідності, людяності, співчуття, самовідданості.
4.Виставлення оцінок.
5.Домашнє завдання: напишіть твір-мініатюру на тему: «Чи варто боротися з чумою, якщо її бацила ніколи не вмирає?»


Презентаційна картка
до уроку з теми: «Жанрово-тематичні особливості роману-притчі Альбера Камю «Чума». Моральний вибір героїв Камю».
«Твір «Чума» Камю – роман філософський, і природно, що на першому плані в ньому філософська проблематика трактування зла в контексті людського буття…Чума – це зло невіддільне від людини та її існування, найстрашніша ж вона тим, що навіть той, який не хворий, все одно носить хворобу в своєму серці,…подолання стану «зачумленості» вимагає повної мобілізації волі, духовних і моральних сил особистості»
Д. Наливайко

 «Чума» - один із найсвітліших творів західної словесності післявоєнного  періоду, у ній є риси «оптимістичної трагедії». Це твердження не парадокс…через усі страждання та жахи епідемії автор хронічки доніс до читачів добру звістку і вона торжествує над трагедією, прокладаючи шлях віри в духовні сили людини сучасної цивілізації…»

В. Єрохін

Екзистенціалізм - літературна течія, базується на принципі: людина відповідає за вибір власної долі. Оскільки навколишній світ є абсурдним, людина має йому протистояти.
Роман-притча – великий епічний твір із моральною повчальною ідеєю.
Хроніка– запис історичних подій у хронологічній послідовності.
Домашнє завдання: напишіть твір-мініатюру на тему: «Чи варто боротися з чумою, якщо її бацила ніколи не вмирає?

1 комментарий:

  1. Хотілося б і презентацію, що була на уроці англійської, побачити. А відгуки про урок чула схвальні. Викладач - молодець!

    ОтветитьУдалить